1. Великий тлумачний словник сучасної мови

змотувати

змо́тувати

-ую, -уєш, недок., змотати, -аю, -аєш, док., перех.

1》 Мотаючи, скручувати, звивати в моток, клубок що-небудь (нитки, дріт і т. ін.) або накручувати, намотувати на щось.

|| Виготовляти що-небудь (перев. пряжу), мотаючи.

2》 тільки док., фам. Швидко сходити, з'їздити і т. ін. куди-небудь і повернутися назад.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. змотувати — змо́тувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. змотувати — змо́тувати / змота́ти ву́дки (ву́дочки). Швидко іти геть, тікати.— Ну, змотуй вудки,— сказав Штукаренко телефоністу.— А ти, Петренко, станеш внизу біля входу і всіх направлятимеш на берег (С. Голованівський); — Отак кожного разу. Фразеологічний словник української мови
  3. змотувати — СКРУ́ЧУВАТИ (згинати що-небудь трубкою, валиком тощо або в моток, клубок), ЗГОРТА́ТИ, ЗВИВА́ТИ, СКА́ЧУВАТИ (котячи); ЗМО́ТУВАТИ (в моток, клубок). — Док.: скрути́ти, згорну́ти, зви́ти, зви́нути, скача́ти, змота́ти. Словник синонімів української мови
  4. змотувати — ЗМО́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗМОТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Мотаючи, скручувати, звивати в моток, клубок що-небудь (нитки, дріт і т. ін.) або накручувати, намотувати на щось. Словник української мови в 11 томах
  5. змотувати — Змо́тувати, -тую, -єш сов. в. змота́ти, -та́ю, -єш, гл. Сматывать, смотать. Я оці мички спряла і змотала. Рудч. Ск. II. 44. Словник української мови Грінченка