зоря

від зорі́ до зорі́. 1. З раннього ранку до пізнього вечора; цілий день. Рішив Василь найнятися у робітники .. Це означало роботу від зорі до зорі, але цього не боявся Василь (Г. Хоткевич). 2. Постійно, весь час. За милих виплакали очі Дружини, матері; Скрізь ллються слізоньки жіночі Від зорі до зорі (П. Грабовський).

від (од) (са́мої) зорі́. Від самого ранку, зрання. Уже ж, бач, думав він (Рябко), не дурно це в дворі Од самої тобі зорі Всі панькаються коло мене (П. Гулак-Артемовський).

дістава́ти / діста́ти зо́рі (зірки́) (з не́ба). Робити щось незвичайне, надприродне, нездійсненне. Секретар райкому не надлюдина, не той, хто зірки з неба дістає, але він повинен .. бути найпершим серед перших (Ю. Збанацький). дістава́ти / діста́ти мі́сяць з не́ба. “Дістати місяць з неба” — цей вислів був синонімом абсолютно нездійсненного бажання (З журналу).

до (са́мої) зорі́. 1. До пізнього вечора, до ночі. Хотілося .. до самої зорі тесати, стругати дзвінке дерево (М. Стельмах). до зіро́к. У смугастих тільниках джмелі Чорнобривцям голови морочать, А замурзані бешкетники малі До зірок додому йти не хочуть (Г. Гайворонська). 2. До ранку. Цілу ніч до зорі я не спала, Прислухалась, як море шуміло (Леся Українка); Одне одному світ як зав’язали, в осокорах стояли до зорі (Л. Костенко).

на зорі́. Дуже рано, на світанку. Та врода, як саронська рожа,— розквітне на зорі, а вже в полудні осиплеться... (Леся Українка); Нарівні з досвідченими криничанськими сівачами Яресько вийшов на зорі засівати материну ниву (О. Гончар).

народи́вся (роди́вся) під щасли́вою зі́ркою (зоре́ю). Щасливий, везучий, удачливий і т. ін. Недаремно сусіди й родичі завжди заздрили моїй удачі.. Ти — казали вони,— народився хоч і без сорочки, але під щасливою зіркою (О. Чорногуз); Про удачливих кажуть: народився під щасливою зіркою (З газети); — І вип’ю, бо годиться невелику чарочку солодкої за солодке життя всіх Розумів: вони ж бо всі народилися під щасливою зіркою (М. Лазорський); На прощання сказав пораненому Василеві старший лейтенант: — Під щасливою зорею ти родився… (К. Гордієнко).

на я́сні́ зо́рі, на ти́хі во́ди, фольк. В Україну; додому, в рідні краї. Не сьогодні завтра прибуде Селім, і ми помандруємо на тихі води, на ясні зорі, у край веселий та мир хрещений. Я теж уже так скучив за Україною, що далі терпіти не можу (В. Кулаковський).

ні (чи) світ ні (чи) зоря́. Дуже рано. На другий день ще ні світ ні зоря, як одрадяни кинулися до Марининої хати (Панас Мирний); — Ні світ ні зоря, а Харитон поспішає на рибальство (Ю. Збанацький); Чи світ чи зоря, вже й повставали (Ганна Барвінок).

провідна́ зоря́ (зі́рка). Хтось або щось, що визначає напрям у житті, скеровує чиюсь діяльність. Багато дала ти (музо) мені підмоги на сьому широкому світі — В моїм непривітнім житті ти була провідною зорею (Панас Мирний); Все своє творче життя Марія Костянтинівна (Заньковецька) була зразком і провідною зорею для молодого покоління акторів (Минуле укр. театру); У роки дитинства я розкривав перед дітьми яскраві образи людей, імена яких стали для багатьох поколінь провідною зіркою (В. Сухомлинський).

як цап (вовк) у (на) зо́рях, зі сл. розбира́тися, розумі́ти і т. ін., ірон. Уживається як категоричне заперечення змісту зазначених слів; зовсім не (розбиратися, розуміти і т. ін.). — Е-е, Йванку, ти кумекаєш у тютюнах як цап у зорях (З газети); Розуміється як вовк на зорях (Укр.. присл..).