1. Фразеологічний словник української мови

квасити

ква́сити гу́би, зневажл. Виявляти незадоволення, засмучуватися, плакати від чого-небудь. Не квасить Добрість губ, бо із її очей Палає ласка до людей (П. Гулак-Артемовський); Жінкам та дітям можна квасить губи, А не такому гайдуку, як ти (М. Костомаров).

розво́дити (розсипа́ти) / розвести́ (розси́пати) кисли́ці. Скаржитись, плакати, піддаватися відчаю. — У твої роки я на заводі працював по десять годин. А ти? Не розводь кислиці! — Віктор тер очі, схлипував (П. Автомонов); — Яка ж у тебе любов, коли ти покохав гоноровиту панну, а зразу й кислиці розсипав, тільки дістав одкоша! (О. Ільченко). ква́сити кисли́ці. — На кригу? — жахається Миколка.— Еге ж — Не треба, Володимире,— кривиться Миколка й забуває, що він молодець.— О, ти ще зараз почни квасити кислиці,— набурмосився старшенький на меньшенького і рвучко відвернувся від нього (М. Стельмах).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квасити — ква́сити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. квасити — квашу, квасиш, недок. 1》 перех. Піддавати бродінню, окислювати що-небудь поживне. 2》 перех., перен., розм., рідко. Робити кого-небудь в'ялим, кислим, незадоволеним. Квасити губи — виявляти незадоволення. 3》 неперех., безос., перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. квасити — КВА́СИТИ, ква́шу, ква́сиш; наказ. сп. квась; недок. 1. що і без прям. дод. Піддавати бродінню, окислювати (овочі, фрукти і т. ін.). Вона ходила з ним тільки в родини міського духівництва, нудьгуючи з розмов .. Словник української мови у 20 томах
  4. квасити — ква́сити ірон. пиячити (ср)|| = бамбурити Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. квасити — Шу, -сиш, недок. Пиячити. Думаю про цих людей, які зараз співають, і мені здається, що вони щасливі, залили собі труби і забули про власні мульки; мабуть, сиділи разом веселі, водяру квасили (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
  6. квасити — (-шу, -сиш) недок.; мол., жрм. Пити алкогольні напої; пиячити. Було, коли я безпробудно квасив, замикали мене кілька разів на п'ятнадцять діб, підмітав з алкашами райцентр, мив содою, що роз'їдала руки, пам'ятник Леніну... Словник жарґонної лексики української мови
  7. квасити — КВА́СИТИ (піддавати бродінню, окислювати щось поживне), ПРОКВА́ШУВАТИ. — Док.: поква́сити, проква́сити. Вміють (дочки).. і шити, і варити, і квасити яблука (М. Стельмах). Словник синонімів української мови
  8. квасити — Ква́сити, ква́шу, ква́сиш; квась, -сьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. квасити — КВА́СИТИ, ква́шу, ква́сиш, недок. 1. перех. Піддавати бродінню, окислювати що-небудь поживне. Квасити капусту можна в дерев’яних бочках і діжках, у скляних, із широкими шийками, балонах (Укр. страви, 1957, 405); Вміють [дочки].. Словник української мови в 11 томах
  10. квасити — Квасити, -шу, -сиш гл. 1) Квасить. 2) Окислять. 3) — губи. Имѣть кислую мину. Жінкам та дітям можно квасить губи. Сніп. 22. Словник української мови Грінченка