1. Фразеологічний словник української мови

квіточка

як (мов, ні́би і т. ін.) (та) кві́точка (кві́тка). Дуже гарна. У хаті в неї, як у віночку: хліб випечений, як сонце; сама сидить як квіточка (П. Куліш); А дівчинка, справді як та квіточка (Марко Вовчок).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квіточка — кві́точка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири кві́точки Орфографічний словник української мови
  2. квіточка — див. цвіт Словник синонімів Вусика
  3. квіточка — [кв’іточка] -чкие, д. і м. -оц':і, мн. -чки, -чок дв'і кв'іточкие Орфоепічний словник української мови
  4. квіточка — -и, ж. Зменш.-пестл. до квітка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. квіточка — КВІ́ТОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кві́тка. Польова повитиця полізла догори по стеблині жита і розтулила свої білі делікатні квіточки (М. Коцюбинський); Уляна нічого їй не говорила, бо була рада вже тому, що вона .. Словник української мови у 20 томах
  6. квіточка — И, ж. Дівчина. А давай з тією квіточкою познайомимося. Словник сучасного українського сленгу
  7. КВІТОЧКА — • "КВІТОЧКА" - поетичний збірник. Вийшов 1907 в Києві у друкарні В. Кульженка. Укладач — М. Щербина. Вміщено ряд віршів Т. Шевченка ("Заповіт", "Садок вишневий коло хати", "Минають дні, минають ночі", "Мені однаково, чи буду" та ін.)... Українська літературна енциклопедія
  8. квіточка — КВІ́ТОЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до квітка. Польова повитиця полізла догори по стеблині жита і розтулила свої білі делікатні квіточки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 17); Уляна нічого їй не говорила, бо була рада вже тому, що вона.. Словник української мови в 11 томах