1. Фразеологічний словник української мови

козиний

козя́ча (кози́на) ні́жка. Велика цигарка-самокрутка, загнута грубим кінцем догори. Коли генерал під’їхав ближче, він побачив шофера в засмальцованому кожушку, що розкурював козячу ніжку (Григорій Тютюнник); Маруну підходить ближче, подає свого кисета сусідові, закручує козячу ніжку (М. Чабанівський); Борис скрутив козину ніжку, насипав у неї махорку (В. Земляк).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. козиний — кози́ний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. козиний — -а, -е. Те саме, що козячий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. козиний — КОЗИ́НИЙ, а, е. Те саме, що ко́зячий. Гапка-лапка, козина головка: не боїться ні собак, ні сірого вовка (Номис); Дід Маврикій пив тепле козине молоко й не міг нахвалитись: – Густе ж яке та смачне! У-у – мед, чистісінький мед, куди там! (О. Словник української мови у 20 томах
  4. козиний — Кози́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. козиний — КОЗИ́НИЙ, а, е. Те саме, що ко́зячий. Гапка-лапка, козина головка: не боїться ні собак, ні сірого вовка (Номис, 1864, № 14228); Жінки несли їм фрукти, козиний сир, бринзу (Гончар, III, 1959, 93) ◊ Кози́на ні́жка див. ні́жка. Словник української мови в 11 томах
  6. козиний — Козиний, -а, -е Козиный. Козиний кожух, а вербові дрова, то й смерть готова. Грин. І. 237. Словник української мови Грінченка