козиний
КОЗИ́НИЙ, а, е.
Те саме, що ко́зячий.
Гапка-лапка, козина головка: не боїться ні собак, ні сірого вовка (Номис);
Дід Маврикій пив тепле козине молоко й не міг нахвалитись: – Густе ж яке та смачне! У-у – мед, чистісінький мед, куди там! (О. Донченко);
Жінки несли їм фрукти, козиний сир, бринзу (О. Гончар);
У довгих великих тоболах складено було найліпші двінські хутра: чорні куди, соболі, бобри, веретища з ніжного козиного пуху (П. Загребельний);
В час той окличники в жертву богам несли через місто Пару ягнят і плід польовий, що серця звеселяє, Вина в козиних міхах (Борис Тен, пер. з тв. Гомера).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- козиний — кози́ний прикметник Орфографічний словник української мови
- козиний — -а, -е. Те саме, що козячий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- козиний — козя́ча (кози́на) ні́жка. Велика цигарка-самокрутка, загнута грубим кінцем догори. Коли генерал під’їхав ближче, він побачив шофера в засмальцованому кожушку, що розкурював козячу ніжку (Григорій Тютюнник); Маруну підходить ближче... Фразеологічний словник української мови
- козиний — Кози́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- козиний — КОЗИ́НИЙ, а, е. Те саме, що ко́зячий. Гапка-лапка, козина головка: не боїться ні собак, ні сірого вовка (Номис, 1864, № 14228); Жінки несли їм фрукти, козиний сир, бринзу (Гончар, III, 1959, 93) ◊ Кози́на ні́жка див. ні́жка. Словник української мови в 11 томах
- козиний — Козиний, -а, -е Козиный. Козиний кожух, а вербові дрова, то й смерть готова. Грин. І. 237. Словник української мови Грінченка