1. Фразеологічний словник української мови

крапка

до оста́нньої кра́пки. Абсолютно, зовсім. — Цей тиждень я багато їздила по околицях Мілана .. з одним італійцем, красивим і дурним до останньої крапки (Ю. Яновський).

на цьо́му кра́пка. Все, кінець. В той липневий ранок 1945 року, коли всі радіостанції світу все ще вели мову про капітуляцію Німеччини, старший лейтенант Максим Нерчин спокійно виключив приймача. Досить! На цьому крапка (Н. Рибак).

поста́вити / ста́вити кра́пку (всі крапки́) над “і”. 1. З’ясовувати все остаточно, до кінця. Поговорити було про що. І то негайно, зараз, щоб поставити всі крапки над “і” (В. Кучер). 2. Завершувати, закінчувати що-небудь; остаточно вирішувати щось. Поставити крапку над “і” — то неабияке мистецтво у житті (Н. Рибак). розста́вити крапки́ і зна́ки о́клику. Данило розповідав про агрегат, а Василь Васильович думав своє. Несподівано для себе скрізь швидко і точно розставив крапки і знаки оклику (Ю. Мушкетик).

ста́вити / поста́вити кра́пку. 1. на чому, в чому і без додатка. Закінчувати, рішуче припиняти що-небудь. Необхідні об’єктивні наукові дослідження документів. Тут ще крапку ставити рано (З журналу); З Марсом, справді, пов’язано чимало загадок. .. Все це свідчить, що в дослідженнях планети рано ставити крапку (З журналу); Гулька перехопив його погляд, збагнув, що перегнув палку, посміхнувся: .. — Давай на цьому поставимо крапку (М. Ю. Тарновський). 2. на кому. Розчаруватися, зневіритися в комусь. Колектив групи давно на цьому студентові поставив крапку (З газети).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крапка — кра́пка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири кра́пки Орфографічний словник української мови
  2. крапка — (плямка) цятка, ляпка, капка, р. крапля; П. кінець <н. на цьому крапка>. Словник синонімів Караванського
  3. крапка — I крапина, крапинка, крапочка, цятка, цяточка II див. кінець Словник синонімів Вусика
  4. крапка — [крапка] -пкие, д. і м. -пц'і, мн. -пки, -пок дв'і крапкие Орфоепічний словник української мови
  5. крапка — -и, ж. 1》 Невеличка цятка на певному тлі; плямочка. 2》 Графічний знак (.) як умовне позначення чого-небудь (в алгебрі, нотному письмі, телеграфному коді, на географічних картах і планах). 3》 грам. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. крапка — КРА́ПКА¹, и, ж. 1. Невеличка цятка на певному тлі; плямочка. Зорі знову стали яскравими крапками на чорному оксамиті космосу (О. Авраменко, В. Авраменко); Коли сонце вже скотилось до самого обрію, далеко в морі з'явилася чорна крапка (О. Словник української мови у 20 томах
  7. крапка — кра́пка (кро́пка) 1. крапка; кінець (ст): Мусиш, Янцю, зробити уроки до шостої – і кропка (Авторка) 2. визначене місце зустрічей (перев. кав'ярня, квартира)(Лучук) (ср, ст): Збиралися на крапці, а потім сиділи до пізнього вечора (Авторка)... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. крапка — Кра́пка, -пки, -пці; -пки́, -по́к. Дві кра́пки Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. крапка — КРА́ПКА, и, ж. 1. Невеличка цятка на певному фоні; плямочка. Коли сонце вже скотилось до самого обрію, далеко в морі з’явилася чорна крапка (Донч., Ю. Васюта, 1950, 56); Внизу, за левадами, річка белькоче щось уві сні під залізничним мостом. Словник української мови в 11 томах