1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

крапка

кра́пка (кро́пка) 1. крапка; кінець (ст): Мусиш, Янцю, зробити уроки до шостої – і кропка (Авторка)

2. визначене місце зустрічей (перев. кав'ярня, квартира)(Лучук) (ср, ст): Збиралися на крапці, а потім сиділи до пізнього вечора (Авторка)

3. кінець, безвихідь (ср, ст): Вона збагнула, що то вже крапка, що вже не зможе з ним більше бути, оплачувати всі його рахунки, й одного дня спакувала всі речі і пішла (Авторка)|| = амба

◊ <�бу́ти> в кро́пці <�бути> збентеженим, заскоченим зненацька (ст): Слухайте, я в кропці: наші депутати пропонують скасувати вихідні на Різдво (Авторка)

◊ знайтися в кро́пці знайти вихід із неприємної, безвихідної ситуації (ст): Капраль заявив нам урядово, що по лісі не можна тепер ходити. І ми знову опинилися у прикрій ситуації. Та один з наших знайшовся “у кропці”. Він сказав: “Як пан капітан кажуть, що не можна, то не можна!” (Богачевський)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крапка — кра́пка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири кра́пки Орфографічний словник української мови
  2. крапка — (плямка) цятка, ляпка, капка, р. крапля; П. кінець <н. на цьому крапка>. Словник синонімів Караванського
  3. крапка — I крапина, крапинка, крапочка, цятка, цяточка II див. кінець Словник синонімів Вусика
  4. крапка — [крапка] -пкие, д. і м. -пц'і, мн. -пки, -пок дв'і крапкие Орфоепічний словник української мови
  5. крапка — -и, ж. 1》 Невеличка цятка на певному тлі; плямочка. 2》 Графічний знак (.) як умовне позначення чого-небудь (в алгебрі, нотному письмі, телеграфному коді, на географічних картах і планах). 3》 грам. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. крапка — КРА́ПКА¹, и, ж. 1. Невеличка цятка на певному тлі; плямочка. Зорі знову стали яскравими крапками на чорному оксамиті космосу (О. Авраменко, В. Авраменко); Коли сонце вже скотилось до самого обрію, далеко в морі з'явилася чорна крапка (О. Словник української мови у 20 томах
  7. крапка — до оста́нньої кра́пки. Абсолютно, зовсім. — Цей тиждень я багато їздила по околицях Мілана .. з одним італійцем, красивим і дурним до останньої крапки (Ю. Яновський). на цьо́му кра́пка. Все, кінець. Фразеологічний словник української мови
  8. крапка — Кра́пка, -пки, -пці; -пки́, -по́к. Дві кра́пки Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. крапка — КРА́ПКА, и, ж. 1. Невеличка цятка на певному фоні; плямочка. Коли сонце вже скотилось до самого обрію, далеко в морі з’явилася чорна крапка (Донч., Ю. Васюта, 1950, 56); Внизу, за левадами, річка белькоче щось уві сні під залізничним мостом. Словник української мови в 11 томах