крига

бра́тися / взя́тися кри́гою, зі сл. о́чі, по́гляд. Ставати холодним, байдужим. — Мамо…— з серцем повертається до невеличкої постаті, а невеселі очі беруться кригою: ну, чого їй додивлятись за ним, наче за немовлям (М. Стельмах).

(і) льо́ду (кри́ги) се́ред (посере́д) зими́ не ви́просиш у кого, зневажл. Хто-небудь дуже скупий. — Ніно Митрівно, та в них льоду серед зими не випросиш! (А. Головко); — Подивіться, люди, на нього. Та кому не звісно, що в нього й посеред зими льоду не випросиш... (В. Речмедін); В отих кугуток хутірських .. і криги серед зими не випросиш! (О. Гончар).

кри́га скре́сла (зру́шила). Почалася якась робота, діяльність; є певні зрушення в якійсь давній справі, роботі і т. ін. Ухвалено створити .. довідник, який включатиме всі назви населених пунктів (України) .. Це свідчить про те, що нарешті крига скресла (З газети); Крига, як мовиться, зрушила, старе й мале повсюдно ладне стати на смертний двобій із ворогом (І. Головченко і О. Мусієнко).

лама́ти (прола́мувати, розбива́ти і т. ін.) / злама́ти (пролама́ти, розби́ти і т. ін.) лід (кри́гу). 1. перев. зі сл. пе́рший. Мати успішний початок, досягати успіху в чому-небудь. (Омелян:) Тут би я, проламавши перший лід, здобувши собі довір’я людей, міг би був зробити чимало доброго (І. Франко). 2. Долаючи великі перешкоди, значні труднощі, досягати вирішальних змін у чому-небудь. Лід треба ламати. Треба Гната прикрутити так, щоб він визнав свої помилки і припинив чинити неподобства! Хлопець він, здається, непоганий (Григорій Тютюнник); Щоб великі труднощі, то й ні. Просто непорозуміння з комунальним господарством міста. Доведеться ще ламати кригу (Іван Ле). 3. перев. чого. Боротися проти чого-небудь небажаного, неприємного в людських стосунках. Разом з усіма миролюбними людьми народи обох країн будуть .. розбивати лід недовір’я і скептицизму, наполегливо йти вперед до загального миру й дружби між народами (З газети).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крига — кри́га 1 іменник жіночого роду лід кри́га 2 іменник жіночого роду крижина Орфографічний словник української мови
  2. крига — Лід, зб. крижини; (тонка) шерех, шуга, сало; (одна брила) крижина. Словник синонімів Караванського
  3. крига — [крига] -гие, д. і м. -из'і Орфоепічний словник української мови
  4. крига — Те ж саме, що й лід. Гірничий енциклопедичний словник
  5. крига — -и, ж. 1》 Те саме, що лід. 2》 Те саме, що крижина. 3》 збірн. Битий лід скреслих водоймищ, річок і т. ін.; крижини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. крига — КРИ́ГА, и, ж. 1. Скупчення замерзлої води. Ставок під кригою в неволі І ополонка – воду брать... (Т. Шевченко); Швидка течія невпинно мчала під кригою (А. Шиян); * Образно. Задзвеніла вода, забурлила, Рветься крига, скресає ріка (М. Словник української мови у 20 томах
  7. крига — ЛІД (замерзла й затверділа вода), КРИ́ГА, ПРИПА́Й, СА́ЛО, ШУГА́, ШЕ́РЕШЕНЬ (тонкий шар криги або дрібні крижинки на поверхні води перед льодоставом). Словник синонімів української мови
  8. крига — Кри́га, -ги, -зі; кри́ги, криг Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. крига — КРИ́ГА, и, ж. 1 . Те саме, що лід. Ставок під кригою в неволі І ополонка — воду брать… (Шевч., І, 1951, 42); Морозом тріскучим зціпило тебе, У кригу важку окувало (Фр. Словник української мови в 11 томах
  10. крига — Крига, -ги ж. Ледъ; пловучій ледъ. Тричі крию замерзала, тричі роставала. Шевч. 111. Холодний, як крига. Ном. крига скресла, крига йде. Ледъ тронулся. Скоро отсе крига скресла... Катря уже й веснянки заспівала. МВ. ІІ. 77. ум. кри́женька, кри́жка. Словник української мови Грінченка