крига
КРИ́ГА, и, ж. 1 . Те саме, що лід.
Ставок під кригою в неволі І ополонка — воду брать… (Шевч., І, 1951, 42);
Морозом тріскучим зціпило тебе, У кригу важку окувало (Фр., XIII, 1954, 173);
Швидка течія невпинно мчала під кригою (Шиян, Баланда, 1957, 18);
*Образно. Крига ніяковості була розтоплена привітною усмішкою гостя (Рибак, Час.., 1960, 842);
*У порівн. Рогніда усміхнулася, але її усміх був справді холодний, наче крига. (Оп., Іду.., 1958, 161).
◊ Кри́га скре́сла:
а) водоймища, річки тощо звільнилися від криги (весною); наступила весна.
Скоро оце скресла крига, .. вже Катря веснянки заспівала (Вовчок, І, 1955, 182);
б) почалося, настало щось довгоочікуване, сподіване.
На спеціальному засіданні комісії з топоніміки й ономастики УРСР.. було ухвалено створити до 50-ї річниці Жовтневої революції довідник, який включатиме всі назви населених пунктів УРСР.. Це свідчить про те, що нарешті крига скресла (Літ. газ., 15.V 1961, 3);
Кри́ги се́ред зими́ не ви́просиш у кого — про дуже скупу людину.
В отих кугуток хутірських.. і криги серед зими не випросиш! (Гончар, II, 1959, 159);
Кри́гою бра́тися (взя́тися) — замерзати, покриватися кригою (про водоймища, річки тощо).
В потоці вода бралася кригою (Чорн., Визвол. земля, 1959, 197);
Пече́ної кри́ги бажа́ти (забажа́ти, хоті́ти і т. ін.) — мати примхливе або неможливе для здійснення бажання.
2. Та саме, що крижи́на.
Криги здорові пливуть звідусюди (Коцюб., І, 1955, 430);
Бричку нашу треба було..з осторогою перевезти.. по кригах (Барв., Опов.., 1902, 27).
3. збірн. Битий лід скреслих водоймищ, річок і т. ін.; крижини.
І Нева Тихесенько кудась [кудись] несла Тоненьку кригу попід мостом (Шевч., II, 1963, 411);
На річці скрегоче крига (Коцюб., II, 1955, 260);
Розбила щука лід у ріках, і крига пливла в море (Довж., І, 1958, 173);
Потовчена снарядами крихка крига треться об береги! (Гончар. III, 1959, 285).
Значення в інших словниках
- крига — кри́га 1 іменник жіночого роду лід кри́га 2 іменник жіночого роду крижина Орфографічний словник української мови
- крига — Лід, зб. крижини; (тонка) шерех, шуга, сало; (одна брила) крижина. Словник синонімів Караванського
- крига — [крига] -гие, д. і м. -из'і Орфоепічний словник української мови
- крига — Те ж саме, що й лід. Гірничий енциклопедичний словник
- крига — -и, ж. 1》 Те саме, що лід. 2》 Те саме, що крижина. 3》 збірн. Битий лід скреслих водоймищ, річок і т. ін.; крижини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- крига — КРИ́ГА, и, ж. 1. Скупчення замерзлої води. Ставок під кригою в неволі І ополонка – воду брать... (Т. Шевченко); Швидка течія невпинно мчала під кригою (А. Шиян); * Образно. Задзвеніла вода, забурлила, Рветься крига, скресає ріка (М. Словник української мови у 20 томах
- крига — бра́тися / взя́тися кри́гою, зі сл. о́чі, по́гляд. Ставати холодним, байдужим. — Мамо…— з серцем повертається до невеличкої постаті, а невеселі очі беруться кригою: ну, чого їй додивлятись за ним, наче за немовлям (М. Стельмах). Фразеологічний словник української мови
- крига — ЛІД (замерзла й затверділа вода), КРИ́ГА, ПРИПА́Й, СА́ЛО, ШУГА́, ШЕ́РЕШЕНЬ (тонкий шар криги або дрібні крижинки на поверхні води перед льодоставом). Словник синонімів української мови
- крига — Кри́га, -ги, -зі; кри́ги, криг Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- крига — Крига, -ги ж. Ледъ; пловучій ледъ. Тричі крию замерзала, тричі роставала. Шевч. 111. Холодний, як крига. Ном. крига скресла, крига йде. Ледъ тронулся. Скоро отсе крига скресла... Катря уже й веснянки заспівала. МВ. ІІ. 77. ум. кри́женька, кри́жка. Словник української мови Грінченка