липкий

ма́ти свербля́чі (липкі́) ру́ки, жарт. Виявляти потяг до крадіжки; брати, привласнювати чуже. Не май рук сверблячих (Укр.. присл..); Надто липкі руки мали деякі можновладці, от і обікрали державу (З газети).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

липкий — липки́й прикметник Орфографічний словник української мови
липкий — Липучий, чіпкий, глейкий, сов. клейкий; П. (до праці) беручкий, охочий. Словник синонімів Караванського
липкий — див. в'язкий Словник синонімів Вусика
липкий — [лиепкий] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
липкий — -а, -е. Який легко прилипає; клейкий. || Вкритий шаром клейкої речовини; просякнутий клейкою речовиною. || перен. Охочий до чого-небудь; беручкий (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
липкий — Беркий, беручкий, глизявий, глейкий, глеюватий, липучий Словник чужослів Павло Штепа
липкий — ЛИПКИ́Й, а́, е́. Який легко прилипає; клейкий. Хліб вийшов липкий, з закальцем на два пальці (І. Нечуй-Левицький); Зіпертися не було на що. Руки вгрузали в липке багно (М. Словник української мови у 20 томах
липкий — ЛИПКИ́Й (який або до якого прилипає, липне), КЛЕЙКИ́Й, ЛИПУ́ЧИЙ, БЕРКИ́Й розм., БЕРУЧКИ́Й розм.; ЛИПКУВА́ТИЙ, КЛЕЙКУВА́ТИЙ, КЛЕЮВА́ТИЙ (який трохи липне); В'ЯЗКИ́Й, ТЯГУ́ЧИЙ, ДЕРЖКИ́Й рідко, ГЛИ́ЗЯВИЙ діал. Словник синонімів української мови
липкий — Липки́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
липкий — ЛИПКИ́Й, а́, е́. Який легко прилипає; клейкий. Хліб вийшов липкий, з закальцем на два пальці (Н.-Лев., II, 1956, 302); Зіпертися не було на що. Руки вгрузали в липке багно (Руд., Вітер.. Словник української мови в 11 томах
липкий — Липкий, -а, -е 1) Липкій. Вона мене по тілу маже липким, вонючим, як смола. Алв. 64. 2) Прилипчивый (о болѣзни). 3) Имѣющій влеченіе къ чему-нибудь. Левиц. І. 341. До хазяйства липкий такий, вже й ночі не доспить, коли треба. Словник української мови Грінченка