ломитися

ломи́тися у відчи́нені две́рі, ірон. Твердити, доводити загальновідоме, те, чого ніхто не заперечує. Доводити, що останнім часом зросла громадянська активність киян, означає ломитись у відчинені двері (З газети); Доводити, що наша інтелігенція в абсолютній більшості — плоть від плоті народної, значить ломитися у відчинені двері (З журналу). ломи́тися у відкри́ті две́рі. — Ти, Нерчин, просто ломився у відкриті двері. Спочатку ти заївся з Куцевичем (Н. Рибак); // Вникати у щось загальновідоме, прагнучи краще розібратися в ньому, зрозуміти його. Мені не соромно ломитись у відчинені двері! Є певна кількість дверей, в які .. кожен мусить вломитися сам. І я ломлюся! Я хочу знати, що скажуть людям ті відзвучалі імена (полеглих у бою) (Н. Тихий).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ломитися — (силою вриватися кудись) добуватися, вдиратися. Словник синонімів Полюги
  2. ломитися — ломи́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. ломитися — [ломитиес'а] лоумл'ус'а, ломиес':а, ломиец':а, ломл'ац':а; нак. -мис'а, лоум'іц':а Орфоепічний словник української мови
  4. ломитися — ломлюся, ломишся; мн. ломляться; недок. 1》 Те саме, що ламатися 1). 2》 тільки 3 ос., від кого – чого і без додатка, перен. Бути заповненим кимсь, чимось, заставленим і т. ін. чим-небудь у надзвичайно великій кількості. 3》 у що і без додатка, розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ломитися — ЛОМИ́ТИСЯ, ломлю́ся, ло́мишся; мн. ло́мляться; недок. 1. Те саме, що лама́тися 1. В садах дерева ломилися від буйного плоду (М. Стельмах); Дерева ломляться як сірники [від детонації], могутні пні вилітають високо у повітря, мури домів валяться... Словник української мови у 20 томах
  6. ломитися — ЛАМА́ТИСЯ (розвалюватися на частини), ПЕРЕЛО́МЛЮВАТИСЯ, ПЕРЕЛА́МУВАТИСЯ, РОЗЛА́МУВАТИСЯ, ЛОМИ́ТИСЯ розм.; ТРОЩИ́ТИСЯ (перев. з шумом); РОЗКО́ЛЮВАТИСЯ (про щось цільне); НАДЛО́МЛЮВАТИСЯ, НАДЛА́МУВАТИСЯ (не зовсім, не до кінця); РОЗБИВА́ТИСЯ... Словник синонімів української мови
  7. ломитися — ЛОМИ́ТИСЯ, ломлю́ся, ло́мишся; мн. ло́мляться; недок. 1. Те саме, що лама́тися 1. Це був твердий лід… він уже не ломився… (Досв., Вибр., 1959, 184); До загального залу набилося стільки людей, що ломилися стіни (Чорн., Потік.., 1956, 265). 2. тільки 3 ос. Словник української мови в 11 томах
  8. ломитися — Ломитися, -млюся, -мишся гл. 1) = ламатися. Щастя на коліні не ломиться. Ном. № 1711. Як не намочити обручі, то ломлються. Н. Вол. у. 2) Пробиваться сквозь лѣсъ, тростникъ. Слуха — ломиться щось, ломиться байрачком. Сим. 217. Словник української мови Грінченка