лопнути

ло́патися / ло́пнути, як (мов, ні́би і т. ін.) ми́льна бу́лька (бу́льбашка, ба́нька і т. ін.), жарт. Зазнавати невдачі, краху, руйнування і т. ін. Міф про те місто .. лопається, як мильна булька (З газети); Винаходжуючи різні заходи та ремесла, він, правда, часто терпів аварії, і будова валилася .. або лопалась, мов мильні бульбашки, бо споруди ці швець фундаментував на піску (В. Бабляк); А сьогодні ці уявлення лопнули, як мильна банька, ще раз зіткнувшись з дійсністю (Р. Іваничук). трі́снути, як бу́лька з ми́ла. А Пилип йому й каже: — .. і вся твоя кар’єра трісне, як булька з мила (В. Кучер); // Раптом зникнути, пропасти. ло́пнути, як бу́лька на воді́. Сіверянщині не тільки печеніги-хозари погрожують походом ратним. І стриманість лопнула, як булька на воді (Д. Міщенко).

ло́пнути, як обру́ч на ді́жці, жарт. Виявитися ненадійним, нетривким, сумнівним; зазнати краху, невдачі і т. ін. Але комірник навіть не підозрював, що його план лопне, як обруч на діжці (В. Логвиненко).

ма́ло (ледь, ле́две і т. ін.) не ло́пнути (не покоти́тися (по́котом), не па́дати і т. ін.) від (зі) смі́ху (від ре́готу). Дуже сміятися; реготати. Весь базар мало не покотився покотом зі сміху (О. Довженко); — І сам мало не падаю від реготу (П. Колесник). ма́ло не поло́пати зо смі́ху (про всіх або багатьох). З дядька Дем’яна в танці злетіла спідниця — мало не полопали зо сміху (Є. Кравченко).

терпе́ць увірва́вся (урва́вся, лу́снув) / урива́ється кому, в кого і без додатка. Хтось не може більше витримувати чого-небудь, остаточно втратив спокій, душевну рівновагу. Та й Давид .. хоч він і дуже погане діло зробив, підпалив,— так же його призведено до того! Нащо ж його стільки кривджено, що вже й терпець увірвався чоловікові! (Б. Грінченко); Минуло п’ять хвилин, десять… Мені вже почало набридати, врешті зовсім увірвався терпець.— Мені, може, зайти пізніше? Товариш Буряк (я знав його прізвище з телефонограми) ніби й не почув мого запитання (Ю. Збанацький); Після катастрофічної повені 1953 року голландському народові терпець урвався (З журналу); Потім я зірвалась до виходу: мій терпець луснув — так я хотіла бачити Чагара (М. Хвильовий); Хима не галасує, не кричить, а тільки вичитує молитви. Вичитує довго, туго вплітаючи в молитву чоловікове ім’я, аж поки йому не уривається терпець (Ю. Мушкетик). ло́пнуло терпі́ння у кого. У мене лопнуло терпіння. “Опам’ятайсь, дурне створіння,— Кажу їй (музі),— з тебе виб’ю лінь я, Не дам спокою!” (В. Мисик).

хоч (і) трі́сни (ло́пни), грубо. 1. перев. зі сл. ї́сти. Скільки хочеться, в необмеженій кількості. Їж і пий, хоч трісни,— ніхто тобі ложкою очей не поротиме (Укр.. присл..); — А хто вам боронить сало їсти? — почав скаженіти Плачинда .. Їжте, хоч трісніть! (М. Стельмах). 2. Незважаючи ні на які зусилля; що не роби, як не старайся. Покаятися можна, але обійдіться ви без клопоту на світі! Хоч трісни, не можна (П. Козланюк); Хоч лопни, а риба не ловиться (М. Номис). хоч і трі́сни, хоч і ло́пни. — Хоч і трісни, хоч і лопни, бий, виганяй, а Тимко любий мені — і все тут! (Григорій Тютюнник). 3. За будь-яких умов і обставин; що б там не сталось. В тій (хаті) чоловік шкрябається в голову, наче хоче вишкрябати з неї ту подать, що так міцно засіла йому в голову. Хоч трісни, а дай! (М. Коцюбинський).