1. Фразеологічний словник української мови

лопотіти

лопоті́ти язико́м, зневажл. Багато і безцільно говорити, говорити зайве; базікати. (Іван Андрійович (до Анни Петрівни):) Тільки ж я вас прошу .. не лопотіть язиком багато, бо спортите (зіпсуєте) діло (М. Старицький).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лопотіти — лопоті́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. лопотіти — див. бігати; бігти; звучати; іти; ляпати; ходити; шуміти Словник синонімів Вусика
  3. лопотіти — див. лопотати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лопотіти — ЛОПОТІ́ТИ див. лопота́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. лопотіти — БАЗІ́КАТИ розм. (багато, беззмістовно говорити; говорити, розмовляти про щось незначне, наістотне), РОЗБАЗІ́КУВАТИ підсил. зневажл., ПАТЯ́КАТИ зневажл., РОЗПАТЯ́КУВАТИ підсил. зневажл., ПАСТАЛА́КАТИ зневажл., ПАЩЕКУВА́ТИ зневажл., ГАЛДИ́КАТИ зневажл. Словник синонімів української мови
  6. лопотіти — Лопота́ти, -почу́, -по́чеш, -по́чуть і лопоті́ти, -почу́, -поти́ш, -потя́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. лопотіти — ЛОПОТІ́ТИ див. лопота́ти. Словник української мови в 11 томах