літо
ба́бине лі́то. 1. Теплі, сонячні дні восени. Бабине літо до Петра тілько (тільки) (Укр.. присл..); День був ясний, сонячний та теплий. Починалось бабине літо (Іван Ле). 2. Павутиння, що літає в повітрі в теплі осінні дні. “Бабине літо” висіло по віттях, як прядиво (Леся Українка); В’яже (вдова Марта) свої думки, мов осіннє сонце бабине літо по стерні (Д. Косарик); Прозорі мережива бабиного літа летіли на табір (Д. Бедзик). ба́бині літа́. Задумалась верба, мов по вінці дівчина, І літа бабині летять кудись, летять… (В. Поліщук).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- літо — лі́то іменник середнього роду * Але: два, три, чотири лі́та Орфографічний словник української мови
- літо — -а, с. 1》 Найтепліша пора року між весною та осінню. Бабине літо. 2》 рідко. Те саме, що рік. Великий тлумачний словник сучасної мови
- літо — ЛІ́ТО, а, с. 1. Найтепліша пора року між весною й осінню. Минуло літо, після жнив Овес хазяїн змолотив (Л. Глібов); Літо було в розповні (Є. Гуцало); Минуло літо, потім ще одне спливло, а Скіл то з'являвся у Скіфії, то зникав (В. Чемерис). 2. рідко. Словник української мови у 20 томах
- літо — Бабське літо. Послідні теплі дні в осени. В Канаді називають індиянське літо. В літі і качка прачка, а в зимі і жінка неборачка. Літом дуже легко прати, та зимою мороз доскулює. Приповідки або українсько-народня філософія
- літо — РІК (період часу в 12 місяців), ЛІ́ТО. Треба в люде На рік, на два піти У наймити (Т. Шевченко); Пройшли літа, на вуси впав мороз (М. Рильський). Словник синонімів української мови
- літо — Лі́то, -та, -ту; лі́та́, літ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- літо — ЛІ́ТО, а, с. 1. Найтепліша пора року між весною й осінню. Минуло літо, після жнив Овес хазяїн змолотив (Гл., Вибр., 1951, 29); Чи осінь, чи зима, чи в зелені діброва весни вітає дні, чи літо славить птах, — усе мені шумить хода твоя (Сос., II, 1958, 34). Словник української мови в 11 томах