літо

Бабське літо.

Послідні теплі дні в осени. В Канаді називають індиянське літо.

В літі і качка прачка, а в зимі і жінка неборачка.

Літом дуже легко прати, та зимою мороз доскулює. На Україні звичайно прали на ріці, або потокові, де зимою холодна вода і зимний вітер.

Кому в літі холод, тому в зимі голод.

Хто літом не працює, тому в зимі нестає харчів.

Літо два рази не буває.

Раз нагода.

Літо збирає, а зима з'їдає.

Літом дбаємо про харчі на зиму.

Люди раді літу, а бджоли квіту.

Літом усі тішаться, люди теплом, а бджоли нектареМ з квітів.

Поки буде літо, то ще буде розмаїто.

Предсказування ранною весною, що заки літо настане, то ріжна погода буде.

Хто в літі співав, той буде в зимі танцював.

Хто в літі дармує, той зимою буде тяжко бідувати.

Що літом підпрячеш ногою, те в зимі знайдеш рукою.

Що спрячеш літом, того не треба шукати зимою під снігом.

Влітку один тиждень рік годує.

Влітку збирається врожай на цілий рік.

Двічі літа не буває.

Добра нагода трапляється лише раз.

Де хто літував, хай там і зимує.

Як хто приготується до зими влітку, так і зимуватиме.

Літо на зиму робить.

Влітку збирається врожай, за рахунок якого живуть взимку.

Літо родиться на зиму, а зима на літо.

Пори року змінюють одна одну.

Літом ногою копнеш, а зимою рукою візьмеш.

Влітку продукти не ціняться і викидаються, а взимку все добре доглядається і зберігається.

Літом пролежиш, а зимою з торбою побіжиш.

Якщо влітку не будеш працювати, то взимку не матимеш що їсти.

Садок літом, як кожух зимою.

Влітку в садку можна сховатися від спеки, а кожух взимку гріє від холоду.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. літо — лі́то іменник середнього роду * Але: два, три, чотири лі́та Орфографічний словник української мови
  2. літо — -а, с. 1》 Найтепліша пора року між весною та осінню. Бабине літо. 2》 рідко. Те саме, що рік. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. літо — ЛІ́ТО, а, с. 1. Найтепліша пора року між весною й осінню. Минуло літо, після жнив Овес хазяїн змолотив (Л. Глібов); Літо було в розповні (Є. Гуцало); Минуло літо, потім ще одне спливло, а Скіл то з'являвся у Скіфії, то зникав (В. Чемерис). 2. рідко. Словник української мови у 20 томах
  4. літо — ба́бине лі́то. 1. Теплі, сонячні дні восени. Бабине літо до Петра тілько (тільки) (Укр.. присл..); День був ясний, сонячний та теплий. Починалось бабине літо (Іван Ле). 2. Павутиння, що літає в повітрі в теплі осінні дні. Фразеологічний словник української мови
  5. літо — РІК (період часу в 12 місяців), ЛІ́ТО. Треба в люде На рік, на два піти У наймити (Т. Шевченко); Пройшли літа, на вуси впав мороз (М. Рильський). Словник синонімів української мови
  6. літо — Лі́то, -та, -ту; лі́та́, літ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. літо — ЛІ́ТО, а, с. 1. Найтепліша пора року між весною й осінню. Минуло літо, після жнив Овес хазяїн змолотив (Гл., Вибр., 1951, 29); Чи осінь, чи зима, чи в зелені діброва весни вітає дні, чи літо славить птах, — усе мені шумить хода твоя (Сос., II, 1958, 34). Словник української мови в 11 томах