мах

дава́ти / да́ти ма́ху. 1. Помилятися, прораховуватися в чомусь; допускати помилку. Випадки попадання у швидких пташок з рушниці .. були неймовірно рідкісними! .. І Тереську хотілося заплескати в долоні, коли брат давав маху (Т. Масенко); Скульптор зрозумів, що дав маху, що це безтактно і не треба .. про це питати (О. Гончар). 2. перев. док. да́ти ма́ху. Прозівати, проґавити що-небудь. — Хіба й Андрій тут? — аж похолонуло всередині в Чугая.— Аякже! .. То такі, що маху не дадуть (Григорій Тютюнник); Видно їм (поліцаям) таки вчора перепало за те, що маху дали, де ж пак, з-під самого носа втік в’язень (Ю. Збанацький).

за одни́м ма́хом, перев. з дієсл. 1. Відразу, тут же і т. ін. А я вийму горілочки.. А він (Петро) возьме (візьме), браття, покуштує, Та за одним махом аж до дна! (Пісні та романси..); В дворі нікого не було, тільки собака вискочила з-під хати і кинулась, загарчавши, просто на Яроша (коновода). Він убив її за одним махом, розбивши їй голову шворнем (Б. Грінченко). 2. За короткий час, дуже швидко. За одним махом зробив (Панталаха) порядок (І. Франко); Потрібен був форсований рецепт, щоб за одним махом убити прокляту заразу (В. Минко). за оди́н мах. — А це ножі, хоч на ведмедя з ними, хоч на тура йди — ребра розпахують, голову відбатовують за один мах! (П. Загребельний). 3. з інфін. У той же самий час; разом, одночасно з чимось. Я маю написати тепер теж Дорі й Оксані, тільки з інтервалами, а не за одним махом (Леся Українка); // Принагідно. Василь захотів за одним махом залагодити ще одну справу (П. Інгульський).

з одного́ ма́ху, перев. з дієсл. 1. Відразу, тут же і т. ін. (Глоба:) Тиміш .. завдав нам сорому: з одного маху опинився під борцем, як кошеня! (М. Кропивницький); Тітка цапнула її (Ольгу) в свої шорсткі долоні й кинула (з одного маху) на нове, холодне крижмо (Я. Качура); // Одним ударом. Поганяв лівою (рукою), бо праву ще колись, у чотирнадцятому, з одного маху відтяв йому козак під Перемишлем (Д. Бедзик). з ма́ху. Хрін з квасом, редьку, буряки; Рябка, тетерю, саламаху — Як не було: поїли з маху І всі строщили сухарі (І. Котляревський). 2. Несподівано, рішуче і т. ін. Тут Федько з одного маху З нього (цапа) стриб і хлів закрив! (С. Олійник); Он з тої гілочки, згори, стрибне з одного маху і в тебе хижі пазури запустить росомаха (І. Гончаренко); Не завжди можливий шлях найбільш простий і радикальний — з одного маху відкинути все старе і поставити на його місце нове (З газети). від одного́ ма́ху. А “Русалка Дніпровая” якраз ударила від одного маху на всі три точки. Вона поставила і обговорювала предмети зовсім світські (І. Франко).

з усьо́го ма́ху. 1. зі сл. уда́рити, наткну́тися і т. ін. Дуже сильно, щосили. Василь.., розпалившись, з усього маху ударив сестру (Панас Мирний); Макар ухопив з комина дощечку, що Титарчиха коле на тріски, і ляснув зо всього маху Піхтіра ззаду (С. Васильченко). з усьо́го ма́ху-розго́ну. Раптом з усього маху-розгону Паршецький наткнувся на кам’яну стіну. Набив ґулю і спинився (М. Ю. Тарновський). 2. Дуже швидко. Вовк покинув костомаху — Й до коня зі всього маху. Мчить і виє по долині — Буде кінь в моїй торбині! (М. Стельмах).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Мах — Мах прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. мах — (рукою) помах, змах; (колеса) оберт. Словник синонімів Караванського
  3. мах — I -у, ч. Швидкий рух у повітрі в одному напрямку й відразу ж – у протилежному; помах. || спорт. Елемент гімнастичних вправ. || Один оберт (колеса машини, крил вітряка тощо). Мах колеса. Дати маху — помилитися в чомусь, прорахуватися. II виг. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мах — МАХ¹, у, ч. Швидкий рух у повітрі в одному напрямку й відразу ж – у протилежному; помах. Рояль не дававсь Хомі. Чорні блискучі боки його кололись і западались за кожним махом кілка, але він все ще тримавсь на ногах (М. Коцюбинський); – Прощайте!... Словник української мови у 20 томах
  5. Мах — (Mach) Ернст, 1838-1916, австр. фізик і філософ; один із засновників емпіріокритицизму; праці з основ динаміки та аеродинаміки. Універсальний словник-енциклопедія
  6. Мах — див. Мах, Ернст Філософський енциклопедичний словник
  7. мах — О́БЕРТ (повне коло руху чого-небудь навколо власної осі або якогось предмета), ОБОРО́Т, ПО́МАХ, МАХ, ПО́КРУТ діал.; ВИТО́К (звичайно — про космічний супутник, корабель). Мотор несамовито в обертах гуде (М. Рудь); — А система (літака) яка? — .. Словник синонімів української мови
  8. мах — Мах, -ху, -хові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. мах — МАХ¹, у, ч. Швидкий рух у повітрі в одному напрямку й відразу ж — у протилежному; помах. Рояль не дававсь Хомі. Чорні блискучі боки його кололись і западались за кожним махом кілка, але він все ще тримавсь на ногах (Коцюб., II, 1955, 88); — Прощайте!... Словник української мови в 11 томах
  10. мах — Мах, маху I м. Взмахъ, размахъ. За їден мах голову зрубав. Так махнув шапкою, мов душа його з тим махом вилинула. Г. Барв. 126. Так зо всього маху і сунув ночви з дяком додолу. Драг. У мах. Быстро, сразу. --------------- Мах! II меж. отъ гл. махати. Словник української мови Грінченка