мах

(рукою) помах, змах; (колеса) оберт.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Мах — Мах прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. мах — I -у, ч. Швидкий рух у повітрі в одному напрямку й відразу ж – у протилежному; помах. || спорт. Елемент гімнастичних вправ. || Один оберт (колеса машини, крил вітряка тощо). Мах колеса. Дати маху — помилитися в чомусь, прорахуватися. II виг. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мах — МАХ¹, у, ч. Швидкий рух у повітрі в одному напрямку й відразу ж – у протилежному; помах. Рояль не дававсь Хомі. Чорні блискучі боки його кололись і западались за кожним махом кілка, але він все ще тримавсь на ногах (М. Коцюбинський); – Прощайте!... Словник української мови у 20 томах
  4. Мах — (Mach) Ернст, 1838-1916, австр. фізик і філософ; один із засновників емпіріокритицизму; праці з основ динаміки та аеродинаміки. Універсальний словник-енциклопедія
  5. мах — дава́ти / да́ти ма́ху. 1. Помилятися, прораховуватися в чомусь; допускати помилку. Випадки попадання у швидких пташок з рушниці .. були неймовірно рідкісними! .. І Тереську хотілося заплескати в долоні, коли брат давав маху (Т. Фразеологічний словник української мови
  6. Мах — див. Мах, Ернст Філософський енциклопедичний словник
  7. мах — О́БЕРТ (повне коло руху чого-небудь навколо власної осі або якогось предмета), ОБОРО́Т, ПО́МАХ, МАХ, ПО́КРУТ діал.; ВИТО́К (звичайно — про космічний супутник, корабель). Мотор несамовито в обертах гуде (М. Рудь); — А система (літака) яка? — .. Словник синонімів української мови
  8. мах — Мах, -ху, -хові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. мах — МАХ¹, у, ч. Швидкий рух у повітрі в одному напрямку й відразу ж — у протилежному; помах. Рояль не дававсь Хомі. Чорні блискучі боки його кололись і западались за кожним махом кілка, але він все ще тримавсь на ногах (Коцюб., II, 1955, 88); — Прощайте!... Словник української мови в 11 томах
  10. мах — Мах, маху I м. Взмахъ, размахъ. За їден мах голову зрубав. Так махнув шапкою, мов душа його з тим махом вилинула. Г. Барв. 126. Так зо всього маху і сунув ночви з дяком додолу. Драг. У мах. Быстро, сразу. --------------- Мах! II меж. отъ гл. махати. Словник української мови Грінченка