мировий
пи́ти (запива́ти) / ви́пити (запи́ти) мирову́ (зми́рщину). Миритися, уживаючи спиртне з цього приводу. — Зчинилася бійка! .. Крик… ґвалт… Насилу розборонили люди (супротивників), та й ведуть знову в шинок “мирову пити” (Панас Мирний); Простила мені теща, та й змирщину пили: по чарці, по другій (Укр.. казки, легенди..); Вони скоро помирились, але на весілля так і не пішли — вдома випили мирову (В. Земляк); Устим приніс четверть самогону, запив мирову і наказав усім парубкам Оксена не зобижати (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мировий — мирови́й 1 прикметник пов'язаний із полюбовним розв'язанням суперечки мирови́й 2 іменник чоловічого роду, істота суддя Орфографічний словник української мови
- мировий — -а, -е. 1》 Пов'язаний із полюбовним розв'язанням суперечки. || у знач. ім. мирова, -вої, ж., розм. Полюбовне вирішення суперечки. Зводити на мирову. Іти на мирову. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мировий — МИРОВИ́Й, а́, е́. 1. Пов'язаний з мирним розв'язанням суперечки; // у знач. ім. мирова́, во́ї, ж., розм. Мирне розв'язання суперечки. І мировую тут зробили [латинці] На тиждень, два або і три (І. Словник української мови у 20 томах
- мировий — МИРОВИ́Й, а́, е́. 1. Пов’язаний із полюбовним розв’язанням суперечки; // у знач. ім. мирова́, во́ї, ж., розм. Полюбовне вирішення суперечки. І мировую тут зробили [латинці] На тиждень, два або і три (Котл. Словник української мови в 11 томах
- мировий — Мирови́й, -а́, -е́ Мировой. Вже що піп ізв'язав, того ніхто не розв'яже, — хиба мировий розлуку дасть. Г. Барв. 498. Словник української мови Грінченка