1. Фразеологічний словник української мови

міцний

ма́ти міцни́й (тверди́й, до́брий і т. ін.) ґрунт під нога́ми. Почувати себе твердо, впевнено, незалежно і т. ін. Може, на той рік пощастить мені зібрати більше матеріалу і тоді матиму міцніший ґрунт під ногами (М. Коцюбинський); Хоч навчаються у вузах і мають під ногами твердий ґрунт, упевненості в завтрашньому дні (молоді люди) здебільшого не мають (З газети).

міцне́ сло́во. Груба лайка. — Тільки, будь ласка, якнайменше міцних слів. Пам’ятай, що ти дипломат (О. Довженко); За коротку мить дід устиг спом’янути міцним словом усю нечисту силу (О. Донченко).

розкуси́ти (міцни́й (тверди́й)) горі́х (горі́шок). Розв’язати якесь складне питання; пізнати щось. (С-р:) Як ковбаса та добра чарка,— На якийсь час минеться й сварка. (С-д:) А може й справді перекусим: Твердий оріх (горіх) ми ще розкусим (Олександр Олесь); Так споконвіку було. Одні упиралися з ганчіркою в руці, а другі тяглися до стяга зорі і йшли за хвостами комет, горіх розкусивши буття (М. Хвильовий); Вночі хлопець розкусив твердий “горішок”: винайшов простісінький пристрій і обробив з товаришами всі деталі (З газети).

си́льна (міцна́) рука́. Хто-небудь впливовий. — Полтава бореться, друзі!.. Чиясь сильна рука підтримує нас! (О. Гончар).

тверди́й (міцни́й) горі́шок. 1. Людина зі складним характером. — Ця дівчина — твердий горішок, з нею треба поводитися обачніше (М. Івасюк); Як свідчить досвід, тверді горішки завжди таять найбільші злочини (Василь Шевчук). 2. Складний, важкий (для вивчення, виготовлення і т. ін.) — Солдатська наука — горішок дуже міцний (І. Стаднюк); Кількапудова деталь плавучого крана для багатьох токарів виявилася “міцним горішком” (З газети). 3. Складно, важко здійснити. — Я вас веду не до легкої перемоги! Це буде досить твердий горішок (Переклад С. Масляка);

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. міцний — (якого важко зламати) тривкий, розм. кріпкий, незламний, (міцно зроблений) фундаментальний, (про сон) глибокий, безпробудний (про пересиченість інших речовин в чомусь) сильний, насичений. Словник синонімів Полюги
  2. міцний — міцни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. міцний — Кріпкий; (союз) нерозривний; (фізично) витривалий, дужий, сильний; (будовою) кремезний; (духово) стійкий, непохитний, несхитний, незламний; (голос) лункий; (- слово) твердий, надійний; (сон) глибокий, непробудний, твердий... Словник синонімів Караванського
  4. міцний — див. сильний Словник синонімів Вусика
  5. міцний — [м'іцний] м. (на) -цному /-ц'н'ім, мн. -ц'н'і Орфоепічний словник української мови
  6. міцний — -а, -е. 1》 Який важко піддається руйнуванню, псуванню (важко ламається, б'ється, рветься і т. ін.). || Якого не можна порушити, зруйнувати; який довго існує, триває, тримається. 2》 Фізично витривалий, сильний, дужий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. міцний — МІЦНИ́Й, а́, е́. 1. Який важко піддається руйнуванню, псуванню (важко ламається, б'ється, рветься і т. ін.). Стіни [башти] неначе будовані з криці .. Щільні віконниці, склеп кам'яний, Засов висить над дверима міцний (П. Словник української мови у 20 томах
  8. міцний — МІЦНИ́Й (який важко піддається руйнуванню, важко ламається, б'ється, рветься, а також перен.), ТРИВКИ́Й, МІЦНЮ́ЩИЙ підсил. розм., КРІ́ПКИ́Й розм., СИ́ЛЬНИЙ діал., ТРИВА́ЛИЙ розм. Словник синонімів української мови
  9. міцний — Міцни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. міцний — МІЦНИ́Й, а́, е́. 1. Який важко піддається руйнуванню, псуванню (важко ламається, б’ється, рветься і т. ін.). Стіни [башти] неначе будовані з криці.. Щільні віконниці, склеп кам’яний, Засов висить над дверима міцний (Граб. Словник української мови в 11 томах
  11. міцний — Міцни́й, -а́, -е́ 1) Мощный, сильный, крѣпкій. Скарай мене, міцний Боже, коли тя забуду. Чуб. V. 57. Під сивим волоссєм притаїлась здорова, міцна, запекла і правдива душа. Левиц. І. Осавула спав міцним сном. Левиц. І. Міцного напитку не питиме. Єв. Л. І. Словник української мови Грінченка