міцний

(якого важко зламати) тривкий, розм. кріпкий, незламний, (міцно зроблений) фундаментальний, (про сон) глибокий, безпробудний (про пересиченість інших речовин в чомусь) сильний, насичений.

Джерело: Словник синонімів Полюги на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. міцний — міцни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. міцний — Кріпкий; (союз) нерозривний; (фізично) витривалий, дужий, сильний; (будовою) кремезний; (духово) стійкий, непохитний, несхитний, незламний; (голос) лункий; (- слово) твердий, надійний; (сон) глибокий, непробудний, твердий... Словник синонімів Караванського
  3. міцний — див. сильний Словник синонімів Вусика
  4. міцний — [м'іцний] м. (на) -цному /-ц'н'ім, мн. -ц'н'і Орфоепічний словник української мови
  5. міцний — -а, -е. 1》 Який важко піддається руйнуванню, псуванню (важко ламається, б'ється, рветься і т. ін.). || Якого не можна порушити, зруйнувати; який довго існує, триває, тримається. 2》 Фізично витривалий, сильний, дужий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. міцний — МІЦНИ́Й, а́, е́. 1. Який важко піддається руйнуванню, псуванню (важко ламається, б'ється, рветься і т. ін.). Стіни [башти] неначе будовані з криці .. Щільні віконниці, склеп кам'яний, Засов висить над дверима міцний (П. Словник української мови у 20 томах
  7. міцний — ма́ти міцни́й (тверди́й, до́брий і т. ін.) ґрунт під нога́ми. Почувати себе твердо, впевнено, незалежно і т. ін. Може, на той рік пощастить мені зібрати більше матеріалу і тоді матиму міцніший ґрунт під ногами (М. Фразеологічний словник української мови
  8. міцний — МІЦНИ́Й (який важко піддається руйнуванню, важко ламається, б'ється, рветься, а також перен.), ТРИВКИ́Й, МІЦНЮ́ЩИЙ підсил. розм., КРІ́ПКИ́Й розм., СИ́ЛЬНИЙ діал., ТРИВА́ЛИЙ розм. Словник синонімів української мови
  9. міцний — Міцни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. міцний — МІЦНИ́Й, а́, е́. 1. Який важко піддається руйнуванню, псуванню (важко ламається, б’ється, рветься і т. ін.). Стіни [башти] неначе будовані з криці.. Щільні віконниці, склеп кам’яний, Засов висить над дверима міцний (Граб. Словник української мови в 11 томах
  11. міцний — Міцни́й, -а́, -е́ 1) Мощный, сильный, крѣпкій. Скарай мене, міцний Боже, коли тя забуду. Чуб. V. 57. Під сивим волоссєм притаїлась здорова, міцна, запекла і правдива душа. Левиц. І. Осавула спав міцним сном. Левиц. І. Міцного напитку не питиме. Єв. Л. І. Словник української мови Грінченка