1. Фразеологічний словник української мови

нагрівати

грі́ти (рідше нагріва́ти) / нагрі́ти (погрі́ти) ру́ки. 1. на (в) чому, при чому, біля (побіля) чого і без додатка. Нечесно, незаконно збагачуватися; наживатися. Віддавна вже гріли руки при бориславській нафті та при бориславському воску (І. Франко); Гріли руки пишні дуки Побіля народу (М. Чернявський); Гріла руки на чужій праці, набивала кишені золотом розбещена княгиня (З газети); — Дехто легкого життя забажав, є людці, які руки нагрівають на труднощах (Н. Рибак); Катерина чула, за яку “ідею” карався до війни староста,— він добре нагрів руки в сільській кооперації (Д. Бедзик); Не лишнє (зайве) б у баби замки потрусить Та руки в калитці погріти (Л. Боровиковський). 2. перев. на чому. Мати вигоду. — Ні! — передумав старший патрульний.— Підете ви обоє! Бачу, тут одна сторона на цьому хоче нагріти руки (П. Автомонов).

нагріва́ти / нагрі́ти (рідше зігрі́ти) (собі́) мі́сце. Звикати жити, працювати і т. ін. якийсь час на одному місці; приживатися, освоюватися десь. — Взяв каганець, пішов дивитись у клас .. Думаю: знову починати, знову привикать, нагрівати собі місце в цьому сумному закутку?.. (С. Васильченко); (Домаха:) Ходім, дитино моя, з таткової хати. Не нагріли ми тут місця, пошукаємо деінде… (М. Кропивницький); За останній рік він і вулиці мостив,.. і мурував печі .. І ніде місця не зігрів (М. Ю. Тарновський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагрівати — нагріва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нагрівати — Гріти, зігрівати, підігрівати, огрівати; (місце) ІД. обживатися; п-к -АЮЧИЙ, що гріє, нагрівальний, о-, ви-, нагрівний, о-, ви-, для нагрівання; дк. НАГРІТИ, (руки) П. вмочити; (чуба) ІД. упріти, стомитися, попрацювати. Словник синонімів Караванського
  3. нагрівати — -аю, -аєш, недок., нагріти, -ію, -ієш, док., перех. 1》 Віддаючи своє тепло, робити що-небудь гарячим або теплим. || Використовуючи нагрівальні прилади і т. ін., робити щось гарячим або теплим. || Зігрівати кого-, що-небудь теплом свого тіла. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нагрівати — НАГРІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАГРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., що. 1. Гріючи, робити що-небудь гарячим або теплим. Хай нам горницю потроху Грубка нагріва (Я. Словник української мови у 20 томах
  5. нагрівати — ГРІ́ТИ (передавати своє тепло), НАГРІВА́ТИ, ЗІГРІВА́ТИ (ЗОГРІВА́ТИ), ОБІГРІВА́ТИ, ОГРІВА́ТИ, ВИГРІВА́ТИ, ОТЕ́ПЛЮВАТИ рідше, ОТЕПЛЯ́ТИ рідше, ЗАГРІВА́ТИ діал.; ПРИГРІВА́ТИ (злегка); ПРОГРІВА́ТИ (частково); ПРОПІКА́ТИ, ПРОСМА́ЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. нагрівати — НАГРІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАГРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., перех. 1. Віддаючи своє тепло, робити що-небудь гарячим або теплим. Хай нам горницю потроху Грубка нагріва (Щог. Словник української мови в 11 томах
  7. нагрівати — Нагріва́ти, -ва́ю, -єш сов. в. нагріти, -рію, -єш, гл. Нагрѣвать, нагрѣть. Ну, то й справді нагрівай окропу. Рудч. Ск. І. 123. нагріти чуприну. Поработать до нота. Словник української мови Грінченка