намазувати

ма́зати (масти́ти, нама́зувати і т. ін.) / нама́зати (намасти́ти, помасти́ти і т. ін.) са́лом п’я́ти (рідше п’я́тки). 1. Готуватися до втечі або втікати звідки-небудь. І держава не вдержалася і “помазанник” мусив п’яти салом мазати та втікати з України (В. Еллан-Блакитний); (Хома ( до Даші):) Сьогодні наші пани щось невесело газети читали. Мабуть, доведеться салом п’яти мазать… (Я. Мамонтов); — А чого нам боятися окупантів! Ми дома, нехай вони бояться, бо не сьогодні-завтра, а доведеться п’яти салом намазувати (П. Панч); — Я не з тих, хто, потрапивши в оточення чи ще в якусь скруту, намазують п’ятки салом і кидають своїх (П. Автомонов); // Поспішати. масти́ти (підма́зувати) п’я́ти. — Не фортунить. Видко, треба мастити п’яти,— підповз до нього Северин.— Почекаємо ще трохи (М. Стельмах); Вже останні (фашисти), котрі найдужче п’яти підмазували,— заскочили в хату (Ю. Бедзик); // Непомітно зникати звідки-небудь. — Що ж нам робити? .. намастити п’яти салом, поки не заскочив наш шановний професор? (Ю. Смолич); // жарт. Від’їжджати звідки-небудь. (Долгін:) Здав ти (Максим) трохи. Змарнів. Ото і кажу, захищай свій диплом і намазуй п’яти салом (Н. Рибак); // куди. Повертатися кудись. нама́зати п’я́ти. Отак поморочиться-поморочиться дехто — та й маже п’яти у ту ж Городнявку або Шепетівку, чи ще куди далі. І вже його назад ніяким калачем не заманиш (З журналу). 2. рідше. Відступатися від чогось задуманого, організованого і т. ін.; боятися. ма́зати п’я́ти. — Аркадій Павлович сказав… Налякати треба. — Єсть. Ходімо. Куди? — Без мене,— твердо вимовив Василь.— П’яти мажеш? — дихнув на нього горілчаним перегаром Женька (А. Хижняк). масти́ти сма́льцем п’я́ти. — А я, батьку, не збираюсь мастити смальцем п’яти. Хай (інші).. мастять (М. Стельмах).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намазувати — нама́зувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. намазувати — див. мазати Словник синонімів Вусика
  3. намазувати — -ую, -уєш, недок., намазати, -ажу, -ажеш; наказ. сп. намаж; док. 1》 перех. Покривати шаром чогось рідкого, липкого, густого, жирного і т. ін. || на що. Класти шар чогось рідкого, липкого, густого, жирного на що-небудь. || чим, розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. намазувати — НАМА́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., НАМА́ЗАТИ, а́жу, а́жеш; наказ. сп. нама́ж; док. 1. кого, що. Покривати що-небудь шаром чогось рідкого, липкого, густого, жирного і т. ін. Тетяна намазує мерщій огниво лоєм із свічки й кладе рушницю на те саме місце (І. Словник української мови у 20 томах
  5. намазувати — МА́ЗАТИ (покривати шаром чогось рідкого або жирного; укривати шаром глини), МАСТИ́ТИ, ЗМА́ЩУВАТИ, ЗМА́ЗУВАТИ, ОБМА́ЗУВАТИ, ОБМА́ЩУВАТИ, ВИМА́ЗУВАТИ, ВИМА́ЩУВАТИ, ШМАРУВА́ТИ (ОБШМАРО́ВУВАТИ) (взагалі щось чим-небудь); МА́СЛИТИ (маслом); НАМА́ЗУВАТИ... Словник синонімів української мови
  6. намазувати — НАМА́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., НАМА́ЗАТИ, а́жу, а́жеш; наказ, сп. нама́ж; док. 1. перех. Покривати шаром чогось рідкого, липкого, густого, жирного і т. ін. Оленка рішуче бере печатку.. Словник української мови в 11 томах
  7. намазувати — Намазувати, -вую, -єш сов. в. намазати, -мажу, -жеш, гл. 1) Намазывать, намазать. То я тобі шию намазала. Рудч. Ск. І. 18. 2) Плохо писать, написать (красками). Словник української мови Грінченка