1. Словник української мови в 11 томах

намазувати

НАМА́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., НАМА́ЗАТИ, а́жу, а́жеш; наказ, сп. нама́ж; док.

1. перех. Покривати шаром чогось рідкого, липкого, густого, жирного і т. ін.

Оленка рішуче бере печатку.. і починає намазувати її (Собко, Любов, 1935, 15);

Батько намазав медом пампушку (Донч., IV, 1957, 470);

// на що. Класти шар чогось рідкого, липкого, густого, жирного на що-небудь.

Сало таке, що хоч ножиком на паляницю намазуй, само в роті тане (Вишня, II, 1956, 37);

// чим, розм. Підмальовувати обличчя гримом, фарбою.

— Обголив я вуса й бороду, намазав щоки рум’янцями (Н.-Лев., III, 1956, 41).

◊ Нама́зувати (нама́зати) п’я́ти (п’я́тки) са́лом див. са́ло.

2. тільки док., перех. і неперех. Мажучи чим-небудь, набруднити.

3. тільки док., перех., що і без додатка, розм. Погано, недбало або невміло намалювати, написати і т. ін.

Хіба ж це стаття оте, що Лукіянович намазав? (Л. Укр., V, 1956, 176).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намазувати — нама́зувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. намазувати — див. мазати Словник синонімів Вусика
  3. намазувати — -ую, -уєш, недок., намазати, -ажу, -ажеш; наказ. сп. намаж; док. 1》 перех. Покривати шаром чогось рідкого, липкого, густого, жирного і т. ін. || на що. Класти шар чогось рідкого, липкого, густого, жирного на що-небудь. || чим, розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. намазувати — НАМА́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., НАМА́ЗАТИ, а́жу, а́жеш; наказ. сп. нама́ж; док. 1. кого, що. Покривати що-небудь шаром чогось рідкого, липкого, густого, жирного і т. ін. Тетяна намазує мерщій огниво лоєм із свічки й кладе рушницю на те саме місце (І. Словник української мови у 20 томах
  5. намазувати — ма́зати (масти́ти, нама́зувати і т. ін.) / нама́зати (намасти́ти, помасти́ти і т. ін.) са́лом п’я́ти (рідше п’я́тки). 1. Готуватися до втечі або втікати звідки-небудь. Фразеологічний словник української мови
  6. намазувати — МА́ЗАТИ (покривати шаром чогось рідкого або жирного; укривати шаром глини), МАСТИ́ТИ, ЗМА́ЩУВАТИ, ЗМА́ЗУВАТИ, ОБМА́ЗУВАТИ, ОБМА́ЩУВАТИ, ВИМА́ЗУВАТИ, ВИМА́ЩУВАТИ, ШМАРУВА́ТИ (ОБШМАРО́ВУВАТИ) (взагалі щось чим-небудь); МА́СЛИТИ (маслом); НАМА́ЗУВАТИ... Словник синонімів української мови
  7. намазувати — Намазувати, -вую, -єш сов. в. намазати, -мажу, -жеш, гл. 1) Намазывать, намазать. То я тобі шию намазала. Рудч. Ск. І. 18. 2) Плохо писать, написать (красками). Словник української мови Грінченка