намуляти

му́ляти о́чі чиї, кому і без додатка. 1. Перебувати в такому місці, щоб бути видимим; привертати до себе чиюсь увагу (про когось). Якби не муляти людям очей, сів у пшениці, поклавши рушницю напохваті (Є. Гуцало); Аби даром не їсти чужого хліба та не муляти чиїхось очей, Павло зранку брав косу, ішов на далекі мочарі (М. Олійник); // чим. Демонструвати що-небудь перед кимсь. Не будемо їм (людям) очі муляти своїм коханням (Василь Шевчук). 2. Набридати своєю присутністю, заважати (про людей, тварин). Тиша, ніхто не турчить про свої клопоти, ніхто не муляє очей, і Санько подумав, що добре було б вивчитися десь на лісника та в лісі й жити (Григір Тютюнник); До вечора він то так, то сяк опинявся біля дівчини, але, видно, не муляв їй очі (М. Стельмах); Грицька марно було переконувати, і Василь відходив, кидаючи роздратовано: “Хоч очей не муляй…” (Я. Стецюк); // Викликати незадоволення, дратувати і т. ін. — Корову я заберу, якщо вона так уже вам очі муляє (С. Добровольський); — Поки ми в Польщі жили, тен (цей) панський звичай нам очі не муляв (З. Тулуб). наму́ляти о́чі. — Ой, шануйся, Левку, бо дуже вже і пан, і полісовщики в’їлися на тебе, намуляв їм очі (М. Стельмах). 3. перев. без додатка. Бути на видному місці; виднітися (про що-небудь). Їдем, їдем, а він усе є. Відсунути б його (собор) куди-небудь з горизонту, щоб очі не муляв… (О. Гончар); // Бути особливо помітним; недоречно виділятися серед чогось (про речі, предмети). Серед усіх будівель один він (сарай) стояв на замку й муляв очі (А. Головко); То місячне сяйво одягає його (село) у святешний одяг, кудись ховає все убожество, лахміття, що муляє очі вдень (М. Стельмах). му́ляти о́ко. А там, де має бути шкільний сад, ще муляють око купи битої цегли, піску, трісок та різного сміття (Ю. Збанацький); На фасадах нових споруд не повинні з’являтися малохудожні твори: кераміка — матеріал довговічний, і кожна помилка мулятиме око впродовж багатьох років (З журналу). 4. Бути предметом чиїх-небудь зазіхань, заздрощів. Земля, що її з давніх-давен запосів український народ, була надзвичайно родючою, ..вона завше муляла очі ворогам нашим і вабила їх до себе (З журналу).

намозо́лити (наму́лити, наму́ляти) о́чі кому і без додатка. Набриднути своєю присутністю, виглядом або неодноразовим нагадуванням про що-небудь. (Горніг:) Нехай би вони до мене прийшли, ті панки з уряду, коли вони не вірять, що тут голод. Я б їм дещицю показав. Я б їм очі намозолив отими всіма голодними пустками (Леся Українка); Дурно Маланка збирала насіння, дурно плекала надії. Вузлики з зерном так довго висіли під образами в хаті, аж намулили очі. Нарешті зняла та винесла в хижу (М. Коцюбинський); // Привертати до себе увагу, нагадувати про щось. Дмитро входить засніжений, з недобрим поглядом, міцно стуленими вустами.— Знову хутір очі намуляв, нагадав усю кривду! — зітхає (мати) (М. Стельмах). намозо́лювати о́чі, із запереч. Не слід намозолювати очей людям (М. Руденко).