1. Словник синонімів української мови

намуляти

НАТЕ́РТИ (про взуття, одяг і т. ін. — тертям завдати болю, ушкодити шкіру), НАМУ́ЛЯТИ (НАМУ́ЛИТИ), СТЕ́РТИ підсил., НАМ'Я́ТИ розм., ПОШМУГЛЯ́ТИ розм.; НАМОЗО́ЛИТИ (з утворенням мозолів). — Недок.: натира́ти, те́рти, наму́лювати, стира́ти, намина́ти, шмугля́ти, намозо́лювати, мозо́лити. Не раз траплялося так, що Григір вичитував хуторянам.. за всякі дрібниці: ..за те, що коняка не так запряжена і вже, напевно, їй натерло холку хомутом і т. д. і т. п. (Григорій Тютюнник); Павлусь намулив собі ногу і трохи шкутильгав (О. Донченко); Навіть не помітив (Петько), як намуляв здоровенного пухиря та стер шкіру (М. Трублаїні); Сідло нам'яло коневі спину. — Пор. 1. ти́снути.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намуляти — наму́ляти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. намуляти — див. намулювати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. намуляти — НАМУ́ЛЯТИ див. наму́лювати². Словник української мови у 20 томах
  4. намуляти — му́ляти о́чі чиї, кому і без додатка. 1. Перебувати в такому місці, щоб бути видимим; привертати до себе чиюсь увагу (про когось). Якби не муляти людям очей, сів у пшениці, поклавши рушницю напохваті (Є. Фразеологічний словник української мови
  5. намуляти — НАМУ́ЛЯТИ див. наму́лювати². Словник української мови в 11 томах
  6. намуляти — Намулювати, -люю, -єш и намуля́ти, -ляю, -єш сов. в. намулити, -лю, -лиш, наму́ляти, -ляю, -єш, гл. 1) Заносить, занести иломъ. 2) Натереть, нажать. Нащо ж тобі, моя мила, так тяжко працювати, на пальчиках піхурчики намуляти. Грин. III. 325. Словник української мови Грінченка