1. Фразеологічний словник української мови

наплакати

як (мов, ні́би і т. ін.) кіт напла́кав. Дуже мало. Там і цукерок тих, як кіт наплакав (В. Кучер); В самих, правда, їжі тієї — мов кіт наплакав (Є. Гуцало). кіт напла́кав. В Мотрі й трудоднів тих — кіт наплакав (М. Рудь); // Дуже незначний, невеликий. — Така земля! А які нині врожаї дає? Ніби кіт наплакав (І. Цюпа).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наплакати — напла́кати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наплакати — -ачу, -ачеш, док., перех. 1》 розм. Плачучи, пролити певну кількість сліз. 2》 Спричинити плачем припухлість, почервоніння очей. 3》 розм. Плачучи, накликати горе, нещастя і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наплакати — НАПЛА́КАТИ, а́чу, а́чеш, док., що, чого і без прям. дод. 1. розм. Плачучи, пролити певну кількість сліз. Та плач, хоч і цілий океан-море наплач, а лиха не обійдеш, не об'їдеш (А. Свидницький); Царевич посадив .. Словник української мови у 20 томах
  4. наплакати — НАПЛА́КАТИ, а́чу, а́чеш, док., перех. 1. розм. Плачучи, пролити певну кількість сліз. Та плач, хоч і цілий океан-море наплач, а лиха не обійдеш, не об’їдеш (Свидн., Люборацькі, 1955, 26); Царевич посадив.. Словник української мови в 11 томах
  5. наплакати — Напла́кати, -ла́чу, -чеш гл. 1) Наплакать. як кіт напла́кав. Очень мало. Ном. № 7695. 2) Навлечь плачемъ. Нехай уже Мати Божа прощає мене грішну, що я своєму рідному братіку лихо наплакала. МВ. І. 29. Словник української мови Грінченка