напролом
іти́ / піти́ напроло́м. Переборюючи всі перешкоди, діяти рішуче, всупереч кому-, чому-небудь. Коли Катерина щось вирішувала — ніщо вже не могло її зупинити. Вона не визнавала ніяких перешкод, йшла напролом і добивалася свого (Л. Первомайський).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- напролом — напроло́м прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- напролом — див. жваво Словник синонімів Вусика
- напролом — присл., розм. 1》 Не зважаючи на перешкоди або енергійно їх переборюючи (під час руху вперед). 2》 перен. Не зважаючи на умови, обставини (для досягнення мети). || Відверто, не криючись. Великий тлумачний словник сучасної мови
- напролом — Пробоєм Словник чужослів Павло Штепа
- напролом — НАПРОЛО́М, присл., розм. 1. Незважаючи на перешкоди або енергійно їх переборюючи (під час руху вперед). Ось він уже й бачить болгарина, що напролом біжить через кущі, низько пригнувши голову (В. Словник української мови у 20 томах
- напролом — НАВПРОСТЕ́ЦЬ (НАПРОСТЕ́ЦЬ) (найкоротшим шляхом по прямій лінії), НАПРЯМКИ́ (НАВПРЯМКИ́), ПО ПРЯМІ́Й, НАПРЯМЕ́ЦЬ (НАВПРЯМЕ́ЦЬ) розм., НАВПРЯМЦІ́ розм., НА́ВПРОСТ розм., НАВПРОШКИ́ розм., ПРЯМЦЕ́М розм., ПРАВЦЕ́М діал. Словник синонімів української мови
- напролом — НАПРОЛО́М, присл., розм. 1. Незважаючи на перешкоди або енергійно їх переборюючи (під час руху вперед). Ось він уже й бачить болгарина, що напролом біжить через кущі, низько пригнувши голову (Кучер, Голод, 1961, 366)... Словник української мови в 11 томах