наставляти

наставля́й кише́ню (оби́дві жме́ні), ірон. Не розраховуй на щось, не сподівайся чогось. (Антон:) Поїде вона з тобою в глухі ліси, на річку .. слухати жаб’ячі концерти? Наставляй кишеню! (Л. Дмитерко); — Підводи? — знову обізвався низенький, в пілотці.— Це будуть підвозити тих, що приставатимуть. Високий, з сердитими очима сіпнувся від обурення: — Наставляй обидві жмені! (В. Козаченко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

наставляти — наставля́ти 1 дієслово недоконаного виду ставити якусь кількість; наводити; наближати; призначати наставля́ти 2 дієслово недоконаного виду повчати Орфографічний словник української мови
наставляти — НАСТАНОВЛЯТИ, 1. (речі) ставити; (очі) скеровувати, спрямовувати, втуплювати; (губи) підставляти; (вуха) нашорошувати, насторожувати, нащулювати; (на посаду) призначати, з. надавати; 2. (на розум) научати, напучати, напучувати, напоумляти, р. напрямляти, г. моралізувати. Словник синонімів Караванського
наставляти — див. радити Словник синонімів Вусика
наставляти — [настаўл’атие] -л'айу, -л'айеиш Орфоепічний словник української мови
наставляти — I -яю, -яєш, недок., наставити, -влю, -виш; мн. наставлять; док., перех. 1》 Ставити яку-небудь кількість чогось. 2》 Наводити, направляти, націлювати і т. ін. у потрібному напрямку що-небудь. || розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
наставляти — 1. настановляти, настановити, понастанавляти, призначувати, призначати, призначити, попризначувати, попризначати, (вуха) насторочувати, насторочити, понасторочувати, насторошувати, насторошити, понасторошувати 2. це на стіл Словник чужослів Павло Штепа
наставляти — НАСТАВЛЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш, недок., НАСТА́ВИТИ, влю, виш; мн. наста́влять; док., що, чого. 1. Ставити яку-небудь кількість чогось. Залізні драбини наставляють [потвори] (Леся Українка); Чоловіків попрохали на канапу, а самі жінки збили докупи столики... Словник української мови у 20 томах
наставляти — наставля́ти 1. ставити (на плиту, вогонь)(ст): Борщ теж сама наставляла і квасила огірки (Тарнавський З.) 2. ставити, регулювати, наводити (ст): Настав будзік на пів до шестої, бо інакше не встану на службу (Авторка) ◊ наставити лока́тори (льока́тори) → локатор Лексикон львівський: поважно і на жарт
наставляти — НАВО́ДИТИ (надавати зброї, оптичному приладу і т. ін. певної спрямованості, повертаючи в бік когось, чогось), НАСТАВЛЯ́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ, СПРЯМО́ВУВАТИ, СКЕРО́ВУВАТИ, НАПРЯМЛЯ́ТИ рідше; НАЦІ́ЛЮВАТИ (НАЦІЛЯ́ТИ) (на якусь конкретну, точну ціль). — Док. Словник синонімів української мови
наставляти — НАСТАВЛЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш, недок., НАСТА́ВИТИ, влю, виш; мн. наста́влять; док., перех. 1. Ставити яку-небудь кількість чогось. [Мавка:] Я пасток на тебе не наставляла (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
наставляти — Наставля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. наставити, -влю, -виш, гл. 1) Наставлять, наставить. Кругом наставили мисок. Котл. Ен. 2) Ставить, поставить, наставить, направлять, направить. Словник української мови Грінченка