1. Фразеологічний словник української мови

натурчати

нату́ркати (натурча́ти) у ву́ха (у го́лову) кому. Наговорити комусь щось погане про кого-, що-небудь. — Гаріфуліна отруїли лікарі… Аж очима сердито блиснув Меджінов.— Уже й тобі встиг Ходжієв у вуха натуркати? (О. Донченко); — Ну, скажіть мені, будьте ласкаві,— обернувся до нього Євгеній,— що се за дурниці натуркав вам хтось у голову? (І. Франко); — Це ти про Голуба? — різко повернувся до Кайдашенка Бачура.— Так і знав, що тобі натурчали у вуха про нього (М. Чабанівський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натурчати — натурча́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. натурчати — див. натуркувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. натурчати — НАТУРЧА́ТИ див. нату́ркувати. Словник української мови у 20 томах
  4. натурчати — ПІДМОВЛЯ́ТИ (умовляючи, переконуючи, спонукати до певних дій, вчинків), ПІДГОВО́РЮВАТИ, НАМОВЛЯ́ТИ, НАГОВО́РЮВАТИ розм., НАСПІ́ВУВАТИ розм., ПІДУ́ЧУВАТИ розм., НАТУ́РКУВАТИ розм., НАРА́ДЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. натурчати — НАТУРЧА́ТИ див. нату́ркувати. Словник української мови в 11 томах
  6. натурчати — Натурча́ти, -чу́, -чи́ш гл. = натуркати. Словник української мови Грінченка