1. Словник української мови в 11 томах

натурчати

НАТУРЧА́ТИ див. нату́ркувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натурчати — натурча́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. натурчати — див. натуркувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. натурчати — НАТУРЧА́ТИ див. нату́ркувати. Словник української мови у 20 томах
  4. натурчати — нату́ркати (натурча́ти) у ву́ха (у го́лову) кому. Наговорити комусь щось погане про кого-, що-небудь. — Гаріфуліна отруїли лікарі… Аж очима сердито блиснув Меджінов.— Уже й тобі встиг Ходжієв у вуха натуркати? (О. Фразеологічний словник української мови
  5. натурчати — ПІДМОВЛЯ́ТИ (умовляючи, переконуючи, спонукати до певних дій, вчинків), ПІДГОВО́РЮВАТИ, НАМОВЛЯ́ТИ, НАГОВО́РЮВАТИ розм., НАСПІ́ВУВАТИ розм., ПІДУ́ЧУВАТИ розм., НАТУ́РКУВАТИ розм., НАРА́ДЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. натурчати — Натурча́ти, -чу́, -чи́ш гл. = натуркати. Словник української мови Грінченка