1. Словник української мови в 11 томах

натурщик

НАТУ́РЩИК, а, ч. Людина, яка позує перед художником, скульптором.

Другий полковник виглядав так, ніби скульптор, що його ліпив, дивився на свого натурщика крізь лупу (Ю. Янов., І, 1958, 201);

Натурщиками, були селяни, пастухи з угорського степу (Мист., 1, 1959, 44).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натурщик — нату́рщик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. натурщик — -а, ч. Людина, яка позує перед художником, скульптором. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. натурщик — НАТУ́РЩИК, а, ч. Людина, яка позує перед художником, скульптором. Другий полковник виглядав так, ніби скульптор, що його ліпив, дивився на свого натурщика крізь лупу (Ю. Словник української мови у 20 томах