обдертий

обде́рти (обідра́ти, облупи́ти і т. ін.) / обдира́ти (облу́плювати і т. ін.), як (мов, на́че і т. ін.) (ту (молоде́ньку і т. ін.)) ли́пку кого, що. Забрати у когось гроші, майно, коштовності і т. ін., довівши до цілковитого зубожіння; обібрати, обікрасти, пограбувати кого-, що-небудь. Наша пані журилась..: — Обдеруть мене тепереньки (тепер), як тую липку! Моє око всього не догледить (Марко Вовчок); Просто на вулиці грають у карти шулери.., заманюють до гри простачка, щоб обдерти його, як липку (З газети); — Добре! — провадять усі в один голос.— Як липку облупимо (голову) … та й писаря завряд (заодно) (Панас Мирний); Покотилася чутка про Гайдука, що організував банду та й став грабувати і багатих, і бідних: обдирав усіх підряд, наче липку (А. Дімаров); Не від сьогодні ходить чутка, що Володко з Гриньком та обдирають нашу касу, як молоденьку липку (Л. Мартович); Не раз подорожніх багатих панів, Як липку сиру, обдирали (Л. Боровиковський). обі́драний (обде́ртий), як ли́пка. Горішня частина села вже обідрана (фашистами), як липка. І Йонька заметушився: треба рятувати добро (Григорій Тютюнник); Бідний і так обдертий, як липка (Укр.. присл..); // Змусити когось витратити багато грошей. Дуже важко збудувати колодязь, бо ніде практично придбати залізобетонні кільця, нікому копати. Якщо й найдуться якісь шабашники, то обдеруть замовника, як липку (З журналу).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обдертий — (який у поношеному одязі) обідраний, обірваний, обшарпаний, бідний. Словник синонімів Полюги
  2. обдертий — обде́ртий 1 дієприкметник від: обде́рти обде́ртий 2 прикметник обшарпаний; убогий Орфографічний словник української мови
  3. обдертий — див. драний Словник синонімів Вусика
  4. обдертий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обдерти. || обдерто, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм.Одягнений у лахміття, в дірявий, поношений одяг; обшарпаний. 3》 у знач. прикм., перен. Убогий, знедолений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. обдертий — ОБДЕ́РТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до обде́рти. Швидко ми налічили сім стовпів, на котрих дерево було обдерте смугами завширшки на два пальці (І. Нечуй-Левицький); Хати вже були обдерті, розбиті, переповнені пилом (М. Коцюбинський); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  6. обдертий — БІ́ДНИЙ (який живе в нестатках), УБО́ГИЙ (ВБО́ГИЙ), НЕІМУ́ЩИЙ книжн., заст., ЗЛИДЕ́ННИЙ підсил., НУЖДЕ́ННИЙ підсил., ГО́ЛИЙ підсил. розм., НИ́ЩИЙ підсил. заст., ОБІ́ДРАНИЙ (ОБДЕ́РТИЙ) підсил. розм., ГОЛОДРА́НИЙ зневажл., ГОЛОПУ́ЗИЙ зневажл. Словник синонімів української мови
  7. обдертий — ОБДЕ́РТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до обде́рти. Швидко ми налічили сім стовпів, на котрих дерево було обдерте смугами завширшки на два пальці (Н.-Лев., II, 1956, 390); Хати вже були обдерті, розбиті, переповнені пилом (Коцюб. Словник української мови в 11 томах