1. Фразеологічний словник української мови

обдирати

обде́рти (обідра́ти) / обдира́ти до ни́тки (до ни́точки) кого і без додатка. Позбавити майна, засобів існування тощо; обібрати, пограбувати когось. — Ви, захисник народу, .. обдерли народ до нитки, кинули на голодну смерть (Л. Смілянський). обде́рти до ни́тки, до ша́га. (Юда:) А я ж обдерти дався до нитки, до шага — і що ж я мав?.. (Леся Українка).

обде́рти (обідра́ти, облупи́ти і т. ін.) / обдира́ти (облу́плювати і т. ін.), як (мов, на́че і т. ін.) (ту (молоде́ньку і т. ін.)) ли́пку кого, що. Забрати у когось гроші, майно, коштовності і т. ін., довівши до цілковитого зубожіння; обібрати, обікрасти, пограбувати кого-, що-небудь. Наша пані журилась..: — Обдеруть мене тепереньки (тепер), як тую липку! Моє око всього не догледить (Марко Вовчок); Просто на вулиці грають у карти шулери.., заманюють до гри простачка, щоб обдерти його, як липку (З газети); — Добре! — провадять усі в один голос.— Як липку облупимо (голову) … та й писаря завряд (заодно) (Панас Мирний); Покотилася чутка про Гайдука, що організував банду та й став грабувати і багатих, і бідних: обдирав усіх підряд, наче липку (А. Дімаров); Не від сьогодні ходить чутка, що Володко з Гриньком та обдирають нашу касу, як молоденьку липку (Л. Мартович); Не раз подорожніх багатих панів, Як липку сиру, обдирали (Л. Боровиковський). обі́драний (обде́ртий), як ли́пка. Горішня частина села вже обідрана (фашистами), як липка. І Йонька заметушився: треба рятувати добро (Григорій Тютюнник); Бідний і так обдертий, як липка (Укр.. присл..); // Змусити когось витратити багато грошей. Дуже важко збудувати колодязь, бо ніде практично придбати залізобетонні кільця, нікому копати. Якщо й найдуться якісь шабашники, то обдеруть замовника, як липку (З журналу).

обідра́ти / обдира́ти шку́ру з кого, зневажл. Забрати усе в кого-небудь; обібрати когось. — Куди вигідніше заманити їх у двір, у пастку, та й обідрати з них шкуру: обеззброїти, коней забрати. А самих — межи плечі — на всі чотири сторони (А. Головко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обдирати — обдира́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обдирати — Стягати <�знімати> останню сорочку; (шкуру) знімати, здирати, (цілком) облуплювати; (шкіру) обдряпувати, дряпати, обшморгувати, обшарпувати; (одяг) обривати, дерти. Словник синонімів Караванського
  3. обдирати — див. грабувати Словник синонімів Вусика
  4. обдирати — -аю, -аєш, недок., обдерти і обідрати, обдеру, обдереш; мин. ч. обдер, обдерла, обдерло і обідрав, обідрала, обідрало; док., перех., з кого – чого і без додатка. 1》 Знімати, зривати кругом, з усіх боків чого-небудь оболонку, верхній шар, покриття і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. обдирати — (зерно) шеретувати, вишеретовувати, вишеретувати, повишеретовувати, зішеретовувати, зішеретувати, позішеретовувати, нашеретовувати, нашеретувати, понашеретовувати, (кору) обчірати, обчерсти, обчерти, пообчірати, (купця) здирати, здерти, зідрати... Словник чужослів Павло Штепа
  6. обдирати — ОБДИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБДЕ́РТИ, ОБІДРА́ТИ, обдеру́, обдере́ш; мин. ч. обде́р і обідра́в, ла, ло; док., кого, що. 1. Знімати, зривати кругом, з усіх боків чого-небудь оболонку, верхній шар, покриття і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  7. обдирати — ДРЯ́ПАТИ (чіпляти, шкребти чимсь гострим, твердим якусь поверхню, часто залишаючи подряпини), ШКРЯ́БАТИ, ДРЯ́ПАТИСЯ, ДЕ́РТИ розм., ДРА́ТИ розм., СКОРО́ДИТИ розм.; РОЗДРЯ́ПУВАТИ, РОЗДИРА́ТИ, ОБДИРА́ТИ (робити глибокі подряпини — перев. на шкірі). — Док. Словник синонімів української мови
  8. обдирати — Обдира́ти, -ра́ю, -ра́єш, -ра́є; обде́рти і обідра́ти, обдеру́, -дере́ш; обде́р, обде́рла і обідра́в, -дра́ла Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. обдирати — ОБДИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБДЕ́РТИ і ОБІДРА́ТИ, обдеру́, обдере́ш; мин. ч. обде́р і обідра́в, ла, ло; док., перех., з кого — чого і без додатка. 1. Знімати, зривати кругом, з усіх боків чого-небудь оболонку, верхній шар, покриття і т. ін. Словник української мови в 11 томах
  10. обдирати — Обдира́ти, -ра́ю, -єш сов. в. обдерти и обідрати, -деру, -ре́ш, гл. 1) Обдирать, ободрать. 2) Грабить, ограбить. Мужика вдень обдери, а вночі обросте. Ном. № 1256. Церкву обдирає, а корчму латає. Ном. № 11723. Словник української мови Грінченка