обдирати

(зерно) шеретувати, вишеретовувати, вишеретувати, повишеретовувати, зішеретовувати, зішеретувати, позішеретовувати, нашеретовувати, нашеретувати, понашеретовувати, (кору) обчірати, обчерсти, обчерти, пообчірати, (купця) здирати, здерти, зідрати, поздирати, обирати, обібрати, (листя) обшморгувати, обшморгати, пообшморгувати, ошморгувати, ошморгати, поошморгувати, (луску) обшугувати, обшугати, пообшугувати, (одяг) обтіпувати, обтіпати, пообтіпувати, витіпувати, витіпати, повитіпувати, стіпувати, стіпати, постіпувати, зішарпувати, зішарпати, позішарпувати, обшарпувати, обшарпати, пообшарпувати, шматувати, зішматовувати, зішматувати, позішматовувати, нашматовувати, нашматувати, понашматовувати, обшматовувати, обшматувати, пообшматовувати, пошматовувати, пошматувати, розшматовувати, розшматувати, порозшматовувати, ушматовувати, ушматувати, повшматовувати, (шкіру) білувати, збіловувати, збілувати, позбіловувати, оббіловувати, оббілувати, пооббіловувати, побіловувати, побідувати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

обдирати — обдира́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
обдирати — Стягати <�знімати> останню сорочку; (шкуру) знімати, здирати, (цілком) облуплювати; (шкіру) обдряпувати, дряпати, обшморгувати, обшарпувати; (одяг) обривати, дерти. Словник синонімів Караванського
обдирати — див. грабувати Словник синонімів Вусика
обдирати — -аю, -аєш, недок., обдерти і обідрати, обдеру, обдереш; мин. ч. обдер, обдерла, обдерло і обідрав, обідрала, обідрало; док., перех., з кого – чого і без додатка. 1》 Знімати, зривати кругом, з усіх боків чого-небудь оболонку, верхній шар, покриття і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
обдирати — ОБДИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБДЕ́РТИ, ОБІДРА́ТИ, обдеру́, обдере́ш; мин. ч. обде́р і обідра́в, ла, ло; док., кого, що. 1. Знімати, зривати кругом, з усіх боків чого-небудь оболонку, верхній шар, покриття і т. ін. Словник української мови у 20 томах
обдирати — обде́рти (обідра́ти) / обдира́ти до ни́тки (до ни́точки) кого і без додатка. Позбавити майна, засобів існування тощо; обібрати, пограбувати когось. — Ви, захисник народу, .. обдерли народ до нитки, кинули на голодну смерть (Л. Смілянський). Фразеологічний словник української мови
обдирати — ДРЯ́ПАТИ (чіпляти, шкребти чимсь гострим, твердим якусь поверхню, часто залишаючи подряпини), ШКРЯ́БАТИ, ДРЯ́ПАТИСЯ, ДЕ́РТИ розм., ДРА́ТИ розм., СКОРО́ДИТИ розм.; РОЗДРЯ́ПУВАТИ, РОЗДИРА́ТИ, ОБДИРА́ТИ (робити глибокі подряпини — перев. на шкірі). — Док. Словник синонімів української мови
обдирати — Обдира́ти, -ра́ю, -ра́єш, -ра́є; обде́рти і обідра́ти, обдеру́, -дере́ш; обде́р, обде́рла і обідра́в, -дра́ла Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
обдирати — ОБДИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБДЕ́РТИ і ОБІДРА́ТИ, обдеру́, обдере́ш; мин. ч. обде́р і обідра́в, ла, ло; док., перех., з кого — чого і без додатка. 1. Знімати, зривати кругом, з усіх боків чого-небудь оболонку, верхній шар, покриття і т. ін. Словник української мови в 11 томах
обдирати — Обдира́ти, -ра́ю, -єш сов. в. обдерти и обідрати, -деру, -ре́ш, гл. 1) Обдирать, ободрать. 2) Грабить, ограбить. Мужика вдень обдери, а вночі обросте. Ном. № 1256. Церкву обдирає, а корчму латає. Ном. № 11723. Словник української мови Грінченка