обламувати

облама́ти / обла́мувати кий (па́лицю, ві́ник і т. ін.) на кому, об кого. Побити кого-небудь (уживається переважно як погроза). Хоч кий на ньому обламають, проте нічого в них не вийде .. Нічого він не скаже. Нічого (З журналу); — От побіжи-но мені ще раз до ліса (до лісу) з панною, то я об тебе віника обламаю! (Леся Українка); Палицю на бідній тварині обламують, та вона вже не реагує (З газети).

облама́ти / обла́мувати ре́бра (боки́) кому. 1. чим і без додатка. Дуже побити, покалічити кого-небудь чимсь. обломи́ти ре́бра. — От вишлемо завтра наймитів, а дядьки їм дрючками обломлять ребра. Тоді не буде жнив ні у вас, ні у нас (М. Стельмах). 2. Змусити когось припинити свою діяльність, мовчати; покарати, приборкати когось. — Нахваляються (мужики), ласкавий пане,— що ніяк на ваше не вийде, кажуть, до сенату і самого царя будуть добиватися, і таки будуть, коли декому не обламати ребра (М. Стельмах). 3. Завдати комусь неприємностей. Як же спокійному бути? У Галичі тепер буря схватиться, нам боки обламає (А. Хижняк).

облама́ти / обла́мувати ро́ги кому, зневажл. Примусити кого-небудь підкоритися; приборкати, здолати когось. — І доки ми будемо панський гніт і наругу терпіти? — Прийде час, Харитоненкові роги обламаємо! — твердить Сильвестр (К. Гордієнко); Оксюта дивився, як околицею села віддаляється Кирик. .. Але краще з ним не стикатись, тут не вгадаєш, хто кому роги обламає (Є. Гуцало); — Ти занадто самовпевнений, козаче,.. Але ми й не таким роги обламували (В. Малик); І не таким роги обламували, та на цей раз, здається, нічого не вийде (З газети).

облама́ти / обла́мувати ру́ки кому. Припинити чиї-небудь дії, вчинки (перев. небажані); домогтися послуху. — Гляди, щоб за баламутство і розбій не забряжчав іржавими кайданами до самого Сибіру. Ще й не таким розумникам обламували руки (М. Стельмах).

облама́ти (обтя́ти, обрі́зати і т. ін.) / обла́мувати (лама́ти, обтина́ти і т. ін.) кри́ла кому і без додатка. Позбавити кого-небудь високих прагнень, поривань, мрій, змусивши скоритися; приборкати когось. — Обламали крила, ще й мусив дякувати за науку,— стояв (Корнюша) перед Романом широкий і незграбний (М. Стельмах); Вони мріяли обламати крила кріпацькому поету, приручити його, зробити своїм (П. Колесник); — І пам’ятай: усякій людині, при охоті, можна обламати крила (М. Стельмах); Людська заздрість обтяла крила не одному соколу, який міг би ширяти у вищих сферах… (А. Крижанівський); Хто зна, до якого б високого ступеня загальнолюдських ідей добра людського і поступу розвивався б Шевченків талант і в які б високохудожницькі форми він виливався б, коли б не обтяла йому крила рука “III отделения” (О. Кониський). обла́мані кри́ла. Вісім років думав Гулька про цю землю, вісім років бачив її уві сні, і вісім років .. накопичувалася в серці гіркота за свою долю, за обламані крила (М. Ю. Тарновський).