обмивати

облива́ти (рідше обмива́ти) / обли́ти (рідше обми́ти) (гірки́ми (гаря́чими, рясни́ми і т. ін.)) слі́зьми́ (сльоза́ми) що, рідше кого. Плакати над ким-, чим-небудь; через щось. — Припала я до ніг того пана, цілую їх та обливаю слізьми.— Годі,— каже він,— годі! (Панас Мирний); “Буду в руки златоглави, Китайки хапати, І знаки твої криваві Слізьми обливати...” (П. Куліш); Татко ручку доні цілував і гіркими сльозами обливав (Леся Українка); Раптом убіг до кімнати Поет Тарас Григорович Шевченко, Стискає Олдріджа в міцних обіймах, Гарячими сльозами обливає (М. Рильський). облива́ти рясни́ми слізьми́ (не ті́льки) лице́. Живий жаль брав дівчину за серце, рясними слізьми обливала вона не тільки лице (М. Коцюбинський). обли́ти свою́ ду́шу слі́зьми́. — Я ж облила свою душу слізьми.., тебе шукаючи! Я ж виплакала очі, тебе виглядаючи! (І. Нечуй-Левицький). обми́ти слі́зоньками. Хотіла — не хотіла Мелася, а відпустила братика, обмивши слізоньками (Г. Квітка-Основ’яненко). обли́тий гаря́чими слі́зьми́. То лист від милої, облитий Колись гарячими слізьми (Я. Щоголів).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обмивати — обмива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обмивати — ОБМИВАТИ – ОМИВАТИ Обмивати. 1. Мити кругом, з усіх боків, а також переносно. 2. розм. Тримати когось у чистоті, регулярно миючи: обмивати дітей. Омивати. 1. Те саме, що обмивати 1. Відчиню хатні двері, і мене так і омиє мамусина ласкава посмішка (А. Літературне слововживання
  3. обмивати — Обполіскувати; (бруд) змивати; (- дощ) відсвіжати, окропляти; (сім'ю) обпирати, мити; (свято) СОВ. окропляти, збризкувати, випивати з нагоди. Словник синонімів Караванського
  4. обмивати — Здійснювати обмивання Словник церковно-обрядової термінології
  5. обмивати — -аю, -аєш, недок., обмити, -ию, -иєш, док., перех. 1》 Мити кругом, з усіх боків; обполіскувати. || Освіжати, змочуючи з усіх боків (про дощ, хвилі і т. ін.). || Змивати, знімати що-небудь з якоїсь поверхні. 2》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. обмивати — Вимивати, вимити, повимивати, змивати, змити, позмивати, омивати, омити, поомивати, повмивати, повмити, перемивати, перемити, поперемивати, умивати, умити, повмивати Словник чужослів Павло Штепа
  7. обмивати — ОБМИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБМИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., перех. 1. Мити кругом, з усіх боків; обполіскувати. [Долорес:] Гляділа я його, носила воду опівночі і рани обмивала, і гоїла, і вигоїла (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  8. обмивати — ОБМИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБМИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., кого, що. 1. Мити кругом, з усіх боків; обполіскувати. [Долорес:] Гляділа я його, носила воду опівночі і рани обмивала, і гоїла, і вигоїла (Леся Українка); Наче дитину... Словник української мови у 20 томах
  9. обмивати — Аю, -аєш, недок., обмити, -ию, -иєш, док. Відзначати, святкувати якусь подію (частіше — з випивкою). Сьогодні йдем обмивати мій паспорт! Словник сучасного українського сленгу
  10. обмивати — ВІДЗНАЧА́ТИ (здійснювати певні заходи з приводу якоїсь події, знаменної дати тощо), СВЯТКУВА́ТИ, ВІДЗНА́ЧУВАТИ, ПРОВО́ДИТИ, ВШАНО́ВУВАТИ (УШАНО́ВУВАТИ) кого, ОЗНАМЕНО́ВУВАТИ книжн., СПРАВЛЯ́ТИ розм., ОБХО́ДИТИ діал.; ОКРОПЛЯ́ТИ розм., ОКРО́ПЛЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  11. обмивати — Обмива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. обмити, -мию, -єш, гл. Обмывать, обмыть. Узяв чобіт, пішов обмивать до ставка. Рудч. Ск. І. 67. Значить еще: мыть, обмывать кого либо постоянно, обмыть. Треба (діти) й обіпрать, треба й обчесать, треба й обмивать. Мил. 222. Словник української мови Грінченка