обминати

обмина́ти го́стрі кути́. 1. Уникати суперечок, проблемних питань, принципового вирішення чого-небудь; нічого не чинити всупереч комусь. — Ти цупко тримаєшся за рятівне коло, на якому начертано: “Не псувати стосунки, дотримуватись зі всіма згоди,.. обминати гострі кути…” (Н. Рибак); Юнак, чия непокладливість здатна викликати роздратування в людей недалекоглядних, схильних обминати гострі кути, він усією силою прямої і чесної натури повстає проти несправедливості (З журналу). 2. Бути далеким від істини (про що-небудь). Напівправда, яка соромливо обминає гострі кути, .. заважає нашому рухові вперед (З газети).

обмина́ти (обхо́дити, оббіга́ти і т. ін.) / обмину́ти (обійти́, оббі́гти і т. ін.) деся́тою доро́гою (ву́лицею). 1. кого. Уникати зустрічі з ким-небудь. Воно (обличчя) стало недобре, лихе, наче жінка побачила перед собою найзапеклішого ворога, якого збиралась обминати десятою дорогою (Є. Гуцало); Про те, що він лакуза, знали всі, а тому гидували з ним стрічатися і завжди обминали десятою дорогою (В. Нестайко); — Чого ти мене десятою дорогою обходиш? — запитав Тимко (Григорій Тютюнник); — Обходь лишень ти Уласа десятою вулицею й не говори до його (до нього) (І. Нечуй-Левицький); // Уникати будь-яких контактів з кимсь. — Бридке дівча, ота Харитя.. Обминайте її десятою дорогою (М. Чабанівський); — Батюшка Софроній?! Тато ж його не любили, десятою дорогою обходили (В. Речмедін); — Кожний вам скаже, що то хата .. злодія, якого сам батько одцурався, а добрі люди десятою вулицею обминають (В. Винниченко); — Коли б же то знаття! Десятою дорогою обминула б тебе, .. знівечив усе моє життя (І. Цюпа); // що. Всіляко уникати чого-небудь. Він радить, які книжки читати, а які обминати десятою дорогою (Є. Гуцало); Коли б знав чоловік, що доля готує йому через якийсь проміжок часу, тоді б десятою дорогою обминав непевні стежки (М. Стельмах); Вони жили мирно, в конфлікти не дуже встрявали, всілякі жаховиська обходили десятою дорогою (В. Большак). 2. що. Не бувати десь, не заходити, не заїжджати кудись. З того часу ресторани обминав десятою дорогою (Я. Гримайло); Джеря обходив панський двір десятою вулицею (І. Нечуй-Левицький); Якби не безвихідь, то обминув би сестрину лісничівку десятою дорогою (П. Загребельний); // Навмисно проходити, проїжджати іншим шляхом, далеко від чогось. Уже з місяць Семен Федорович Коляда десятою дорогою обходив Маланчину хату (М. Зарудний); Я обійшов свій рідний завод десятою вулицею (Ю. Яновський); // перен. Не відновлюватися, не повертатися. Спорожніла, прищухла Семенютина хата, проте сон і спокій обминали її десятою дорогою (І. Головченко і О. Мусієнко). 3. кого, що. Боятися, побоюватися когось, чогось. Думав (Микола) над одним — як виявити отого мерзотника та провчити так, щоб до нових віників пам’ятав та десятою дорогою обходив (Ю. Збанацький); — Установу нашу обходять десятою дорогою лише люди нечесні (П. Кочура).

обхо́дити (обмина́ти) / обійти́ (обмину́ти) стороно́ю кого, що. 1. Залишати кого-, що-небудь поза увагою; не зачіпати когось, чогось. Художник слова бачить зародки нового і допомагає його розвитку, але він не обходить стороною і залишки старого (А. Малишко). 2. Не виявлятися, не відчуватися. Велика й щедра любов давно обійшла його стороною (О. Сизоненко); Дітей Миронових любитиме (Христя), як його самого, материнські почуття не сьогодні, то завтра народяться, не обминуть стороною (Є. Гуцало).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обминати — (рухатися стороною) огинати, (йдучи) обходити, (біжучи) оббігати, (їдучи) об'їжджати, об'їздити, (літаючи) облітати. Словник синонімів Полюги
  2. обминати — обмина́ти 1 дієслово недоконаного виду обходити, уникати обмина́ти 2 дієслово недоконаного виду ущільнювати, м'яти рідко Орфографічний словник української мови
  3. обминати — <док. ОБМИНУТИ>, минати, обходити, об'їжджати, оббігати, випереджати; (стадію розвитку) пропускати, перескакувати через; (хату) не заходити до; П. уникати, оминати, виминати, ухилятися <�утікати> від, с. цуратися, сахатися; (чаркою) проминати. Словник синонімів Караванського
  4. обминати — див. уникати Словник синонімів Вусика
  5. обминати — I -аю, -аєш, недок., обминути, -ну, -неш, док., перех. 1》 Звертати з прямого шляху, минаючи, залишаючи збоку кого-, що-небудь; обходити, об'їжджати. || Йдучи, їдучи, випереджати кого-, що-небудь. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. обминати — ОБМИНА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ОБМИНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. 1. Звертати з прямого шляху, минаючи, залишаючи збоку кого-, що-небудь; обходити, об’їжджати. Лодії [човни].. круто завернули, обминаючи сліпучо-жовту косу (Скл. Словник української мови в 11 томах
  7. обминати — ОБМИНА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ОБМИНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. кого, що. Звертати з прямого шляху, минаючи, залишаючи збоку кого-, що-небудь; обходити, об'їжджати. Лодії [човни] .. круто завернули, обминаючи сліпучо-жовту косу (С. Словник української мови у 20 томах
  8. обминати — ВИПЕРЕДЖА́ТИ (рухаючись в одному напрямку з ким-, чим-небудь швидше, опинятися попереду), ВИПЕРЕ́ДЖУВАТИ, ОБГАНЯ́ТИ, ОБГО́НИТИ, ПЕРЕГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГО́НИТИ, ОБМИНА́ТИ, ОПЕРЕДЖА́ТИ рідко, ПОПЕРЕДЖА́ТИ рідше, ПОПЕРЕ́ДЖУВАТИ рідше, ОБСТАВЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  9. обминати — Обмина́ти, -на́ю, -на́єш; обмину́ти, -ну́, -не́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. обминати — Обмина́ти, -на́ю, -єш сов. в. обмину́ти, -ну́, -не́ш, гл. Обходить, обойти, пропускать, пропустить. Обминає Ганна великі биті шляхи, іде вона ярами та долинами. Левиц. І. 62. Кругом тебе живуть воріженьки, та нікуди обминути. Мет. 60. Словник української мови Грінченка