1. Великий тлумачний словник сучасної мови

обминати

обмина́ти

I -аю, -аєш, недок., обминути, -ну, -неш, док., перех.

1》 Звертати з прямого шляху, минаючи, залишаючи збоку кого-, що-небудь; обходити, об'їжджати.

|| Йдучи, їдучи, випереджати кого-, що-небудь.

|| перен. Пропускати, не проходити (про певний процес, цикл чого-небудь).

|| перен. Не зачіпати, не впливати на кого-небудь своїм змістом, спрямуванням і т. ін. (про розмову, певну справу і т. ін.). Обминати гострі кути.

2》 перен. Утримуватися, ухилятися від стосунків, розмов, зустрічей і т. ін. з ким-небудь.

|| Уникаючи контактів з ким-небудь, виявляти зневагу до нього, нехтувати ним.

|| Не бувати де-небудь, не заходити кудись, до когось.

3》 перен. Уникати чого-небудь, утримуватися від чогось (у розмові, письмовому викладі і т. ін.).

|| Навмисне ухилятися від чого-небудь.

|| Залишати поза увагою.

4》 Проминати кого-небудь при дії, яка поширюється на інших.

II -аю, -аєш, недок., обім'яти і рідко обм'яти, обімну, обімнеш, док., перех.

1》 Приминаючи щось, надавати йому потрібної форми, ущільнювати і т. ін.

2》 М'яти (колоски, стручки і т. ін.), вилущуючи зерно, насіння тощо.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обминати — (рухатися стороною) огинати, (йдучи) обходити, (біжучи) оббігати, (їдучи) об'їжджати, об'їздити, (літаючи) облітати. Словник синонімів Полюги
  2. обминати — обмина́ти 1 дієслово недоконаного виду обходити, уникати обмина́ти 2 дієслово недоконаного виду ущільнювати, м'яти рідко Орфографічний словник української мови
  3. обминати — <док. ОБМИНУТИ>, минати, обходити, об'їжджати, оббігати, випереджати; (стадію розвитку) пропускати, перескакувати через; (хату) не заходити до; П. уникати, оминати, виминати, ухилятися <�утікати> від, с. цуратися, сахатися; (чаркою) проминати. Словник синонімів Караванського
  4. обминати — див. уникати Словник синонімів Вусика
  5. обминати — ОБМИНА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ОБМИНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. 1. Звертати з прямого шляху, минаючи, залишаючи збоку кого-, що-небудь; обходити, об’їжджати. Лодії [човни].. круто завернули, обминаючи сліпучо-жовту косу (Скл. Словник української мови в 11 томах
  6. обминати — ОБМИНА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ОБМИНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. кого, що. Звертати з прямого шляху, минаючи, залишаючи збоку кого-, що-небудь; обходити, об'їжджати. Лодії [човни] .. круто завернули, обминаючи сліпучо-жовту косу (С. Словник української мови у 20 томах
  7. обминати — обмина́ти го́стрі кути́. 1. Уникати суперечок, проблемних питань, принципового вирішення чого-небудь; нічого не чинити всупереч комусь. — Ти цупко тримаєшся за рятівне коло, на якому начертано: “Не псувати стосунки, дотримуватись зі всіма згоди,.. Фразеологічний словник української мови
  8. обминати — ВИПЕРЕДЖА́ТИ (рухаючись в одному напрямку з ким-, чим-небудь швидше, опинятися попереду), ВИПЕРЕ́ДЖУВАТИ, ОБГАНЯ́ТИ, ОБГО́НИТИ, ПЕРЕГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГО́НИТИ, ОБМИНА́ТИ, ОПЕРЕДЖА́ТИ рідко, ПОПЕРЕДЖА́ТИ рідше, ПОПЕРЕ́ДЖУВАТИ рідше, ОБСТАВЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  9. обминати — Обмина́ти, -на́ю, -на́єш; обмину́ти, -ну́, -не́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. обминати — Обмина́ти, -на́ю, -єш сов. в. обмину́ти, -ну́, -не́ш, гл. Обходить, обойти, пропускать, пропустить. Обминає Ганна великі биті шляхи, іде вона ярами та долинами. Левиц. І. 62. Кругом тебе живуть воріженьки, та нікуди обминути. Мет. 60. Словник української мови Грінченка