обриватися

все (щось) обрива́ється / обірва́лося всере́дині (в гру́дях) у кого, рідше кому. Хто-небудь надзвичайно вражений, переляканий чи приголомшений чимсь. З яким нетерпінням вичікувала вона хвилини появи його (листоноші), і коли приходив з порожніми руками, їй обривалось щось всередині (В. Гжицький); Юрко відчув, як усе всередині у нього обірвалось. Вели його батька (І. Багмут).

се́рце па́дає (обрива́ється) / впа́ло (обірва́лося) у кого, чиє і без додатка. Хто-небудь завмирає від раптового переляку, тривоги і т. ін. Я прислухавсь. Найменший шелест або стук — і моє серце падає (М. Коцюбинський); Павло побачив .. пробоїну і серце його впало (І. Багмут); Він не пам’ятає, як відчинив двері .. Назустріч холодне, незнайоме обличчя чужої жінки. .. Серце обірвалося (О. Донченко); Тимкові почулося, ніби його хтось покликав. Оглянувся і побачив Солов’я. Серце обірвалося: “Ну, так і є — до командира!” (Ю. Збанацький).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

обриватися — обрива́тися 1 дієслово недоконаного виду зриватися; розриватися; припинятися; стрімко падати обрива́тися 2 дієслово недоконаного виду окопуватися Орфографічний словник української мови
обриватися — Зриватися: уриватися, розриватися; (- звуки) перериватися, замовкати; (- рельєф) <�круто> спадати; (- ліс) кінчатися; док. ОБІРВАТИСЯ, обноситися, обдертися. Словник синонімів Караванського
обриватися — I -аюся, -аєшся, недок., обірватися, -вуся, -вешся, док. 1》 Відриваючись, відділяючись від чого-небудь, падати; зриватися. || Не втримуючись, зриватися з чого-небудь. 2》 Втрачати цілість, розділятися на частини від натягання, ривка, перетирання і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
обриватися — ОБРИВА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ОБІРВА́ТИСЯ, ву́ся, ве́шся, док. 1. Відриваючись, відділяючись від чого-небудь, падати; зриватися. Сухе листя обривається уже з дерева із легеньким.. хрупотінням і падає долі (Григ., Вибр. Словник української мови в 11 томах
обриватися — ОБРИВА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ОБІРВА́ТИСЯ, обірву́ся, обі́рве́шся, док. 1. Відриваючись, відділяючись від чого-небудь, падати; зриватися. Сухе листя обривається уже з дерева із легеньким .. Словник української мови у 20 томах
обриватися — ПРИПИНИ́ТИСЯ (перестати відбуватися, здійснюватися, часто тимчасово), ПЕРЕПИНИ́ТИСЯ, ПЕРЕРВА́ТИСЯ, СТА́ТИ, ОБІРВА́ТИСЯ, УГА́СНУТИ (ВГА́СНУТИ), УЩУ́ХНУТИ (ВЩУ́ХНУТИ), ЗАВМЕ́РТИ, КІНЧИ́ТИСЯ, СКІНЧИ́ТИСЯ, ЗАПИНИ́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови