обітований
земля́ обітова́на. 1. Благодатний край, де панує повний достаток. Велична Асканія Нова, як обітована земля, а навколо неї степ, одноманітний сірий простір (Н. Рибак); Брели (заробітчани), зігнувшись під клунками, виснажені, худі, почорнілі від гарячих супротивних вітрів, пробиваючись на Каховку, як у землю обітовану (О. Гончар). 2. Місце заповітної мрії, пристанище; сподівана мета. Невже приходить край його мандрам? Боже праведний, доведи його на обітовану землю (Ю. Яновський); Все своє життя йшов він крутими стежками науки до храму всезнання, наче пілігрим до землі обітованої (З журналу).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обітований — обітова́ний прикметник Орфографічний словник української мови
- обітований — -а, -е, книжн. 1》 Обіцяний, заповітний. 2》 Бажаний, жаданий. Обітована земля — а) за біблійною легендою – райська країна, куди після довгих поневірянь пророк Мойсей вивів свій народ; б) край, місце багатства, достатку, щастя і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обітований — Обіцяний Словник чужослів Павло Штепа
- обітований — ОБІТОВА́НИЙ, а, е, книжн. 1. Обіцяний, заповітний. – За те ж я й маю жаль до вас великий, що ви мені замість того життя, обітованого у вічнім Царстві Божім, даєте страву, одіж та слова (Леся Українка). 2. Бажаний, жаданий. Діждався маленький Стефан Пелехатий обітованої днини (С. Ковалів). Словник української мови у 20 томах
- обітований — БА́ЖА́НИЙ (такий, якого бажають, чекають), ЖАДА́НИЙ підсил., ЖДА́НИЙ рідше, ПОЖАДА́НИЙ рідше, ДОВГОЖДА́НИЙ підсил., ДОВГООЧІ́КУВАНИЙ підсил., ОМРІ́ЯНИЙ підсил. МРІ́ЯНИЙ підсил. поет., ОБІТОВА́НИЙ підсил. книжн. Усміхнись, моя кохана, Усміхнись. Словник синонімів української мови
- обітований — ОБІТОВА́НИЙ, а, е, книжн. 1. Обіцяний, заповітний. — За те ж я й маю жаль до вас великий, що ви мені замість того життя, обітованого у вічнім царстві божім, даєте страву, одіж та слова (Л. Укр., II, 1951, 252). 2. Бажаний, жаданий. Словник української мови в 11 томах