1. Фразеологічний словник української мови

осика

на вербі́ гру́ші, жарт. 1. зі сл. наговори́ти, набала́кати і т. ін. Нісенітниці, дурниці. (Ївга:) Наговорить (писар) на вербі груші! Та він .. рад Левка живого з’їсти, бо хоче, щоб я замість Левка та пішла за нього! (Г. Квітка-Основ’яненко); — Це, мабуть, свекрушище тобі наговорила на вербі груші..,— говорила Мотря (І. Нечуй-Левицький); Наказав на вербі груш (Сл. Б. Грінченка). на вербі́ гру́ші, а на оси́ці кисли́ці. — Вже ви, мамо, наговорите на вербі груші, а на осиці кислиці (І. Нечуй-Левицький). що на вербі́ (й́) гру́ші росту́ть. Він набалакає, що на вербі груші ростуть! (Укр.. присл..); — Годі тобі, дівчино; Шпак нісенітницю таку тобі розкаже, Що й груші на вербі ростуть! (Л. Глібов). тако́го, що на ве́рбі гру́ші, а на сосні́ я́блука росту́ть. Ти розкажеш такого, що на вербі груші, а на сосні яблука ростуть! (Марко Вовчок); // Неправда, брехня. А може, то така правда, Як на вербі груші (Т. Шевченко). 2. зі сл. обіця́ти. Щось нездійсненне, нереальне. Нема ніде нічого, а вона якогось дуба смаленого править та обіцяє груші на вербі! (Леся Українка).

як (мов, ні́би і т. ін.) оси́ка на ві́трі, зі сл. тремті́ти, затремті́ти і под. Дуже сильно. Вона боялась подумати, що тоді буде, і лише тремтіла, як осика на вітру (на вітрі) (М. Коцюбинський); Гнат затремтів увесь, як осика на вітрі (М. Коцюбинський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Осика — Оси́ка прізвище населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. осика — Тремтяча тополя, (прв. одне дерево) осичина. Словник синонімів Караванського
  3. осика — [осика] -кие, д. і м. -иц'і Орфоепічний словник української мови
  4. осика — -и, ж. 1》 Листяне дерево родини вербових; тополя тремтяча. || Кілок, палиця з цього дерева. 2》 збірн. Дрова чи будівельний матеріал із цього дерева. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. осика — ОСИ́КА, и, ж. Листяне дерево родини вербових; тополя тремтяча. Шелестить осика тонким листом (Марко Вовчок); Там лист осик у вічному танку Тремтить, і поривається, і лине У височінь (М. Рильський); Осики лист каро-зелений тремтить на вітрі і тремтить (В. Словник української мови у 20 томах
  6. осика — Осика сама собі дує, сама горить, сама собі воду носить. Осика, як горить, то фукає парою, та випускає бульки зо себе. Осичина сипичина. Як горить, то шипить. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. осика — ОСИ́КА (листяне дерево родини вербових), ОСИ́ЧИНА, ОСИ́НА рідше, ТРЕПЕ́ТА діал. Мій город Верхній, мій, що над свічадом вод, де я купавсь малим, де зелень прудковода і срібний шум осик (В. Словник синонімів української мови
  8. осика — Оси́ка, -ки, -ці; оси́ки, оси́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. осика — ОСИ́КА, и, ж. 1. Листяне дерево родини вербових; тополя тремтяча. Правда твоя, що на вербі — груші, на осиці — кислиці (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах
  10. осика — Осика, -ки ж. Осина, Populus tremula. Осика проклята, бо на осиці повісивсь Юда. Чуб. І. 76. ум. осичка. Словник української мови Грінченка