1. Фразеологічний словник української мови

плисти

пла́вом пливти́ (плисти́, ли́нути і т. ін.) / попливти́ (поплисти́, поли́нути і т. ін.). 1. Рухатися безперервним потоком (про людей). Все більшало людей на вулицях. Плавом пливла колона. Вона все зростала (Ю. Збанацький); // Прибувати у великій кількості кудись або відбувати звідкісь. (Яким:) Народ так плавом і пливе до Хмельницького (Б. Грінченко); Пізньої осені та з першими сніговіями з Харкова на Полтавщину плавом попливли голодуючі (О. Гончар); Плавом поплив людський натовп з шкільного подвір’я (Ю. Збанацький). як плав пливе́. Народ як плав пливе; його (Тихона) сини і батраки знай відважують, а він тільки роздає (Г. Квітка-Основ’яненко). 2. Безперервно збільшуватися, надходячи у великій кількості. Багатство садів, безмежного поля, лісів плавом пливло до княжих .. сусіків (С. Скляренко); Війна принесла великі прибутки, і до Макарової кишені плавом пливли гроші (І. Кочерга).

пливти́ (плисти́, іти́ і т. ін.) / попливти́ (поплисти́, піти́ і т. ін.) за течіє́ю (по течії́). Пасивно підкорятися обставинам, нічого не роблячи, щоб змінити їх; не протидіяти. Сидір Сидорович тим часом уже втягнувся (у крадіжку), зав’язав сумнівні знайомства, заплутався .. і поплив за течією (В. Козаченко); (Олеся:) Я закохана в свою думку, і якщо і ця думка не спевниться (сповниться), тоді опущу руки і попливу по течії (М. Кропивницький). пливти́, куди́ вода́ несе́. — Ні порадою, ні силою не переможеш нашого товариства. Лучче (краще) пливи, куди вода несе (П. Куліш).

пливти́ (плисти́, іти́ і т. ін.) / попливти́ (поплисти́, піти́ і т. ін.) про́ти течії́ (про́ти води́). Діяти всупереч усталеним поглядам, зразкам і традиціям. Я два роки після інституту .. (працював) чесно. Ну, якось заступився за одного… пішов проти течії. Й одразу — чотири анонімки (Ю. Мушкетик).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плисти — плисти́ дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. плисти — див. пливти Словник синонімів Вусика
  3. плисти — [плиести] -иеву, -иевеш, -иевеимо, -иевеите; мин. плиў, плиеўла; нак. -иеви, -иев'іт' Орфоепічний словник української мови
  4. плисти — і пливти, пливу, пливеш і плинути, -ну, -неш, недок. 1》 Пересуватись у воді або по воді в якомусь напрямку за допомогою певних рухів тіла, спеціальних органів чи знарядь. || Рухатися, нестися за течією води (про предмети). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. плисти — Пливти́ і частіше пли́сти́, пливу́, -ве́ш; плив, плила́, плили́ (іноді пливла́, -вли́) пли́сти́, пливу́, пливе́ш, пливе́; плив, плила́; див. пливти́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. плисти — ПЛИСТИ́, ПЛИВТИ́, пливу́, пливе́ш, ПЛИ́НУТИ, ну, неш, недок. 1. Пересуватися у воді або по воді в якомусь напрямку за допомогою певних рухів тіла, спеціальних органів чи знарядь. Словник української мови у 20 томах
  7. плисти — II. ВАЛИ́ТИ (іти у великій кількості, натовпом), ВАЛИ́ТИСЯ, СУ́НУТИ, СУ́НУТИСЯ, ПОСУВА́ТИСЯ, ВАЛУВА́ТИ, ПЛИСТИ́ (ПЛИВТИ́), ПЛИ́НУТИ, ТЕКТИ́, ПОСУВА́ТИ розм.; РИ́НУТИ, ПЕ́РТИ розм., ПЕ́РТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  8. плисти — ПЛИСТИ́ і ПЛИВТИ́, пливу́, пливе́ш і ПЛИ́НУТИ, ну, неш, недок. 1. Пересуватися у воді або по воді в якомусь напрямку за допомогою певних рухів тіла, спеціальних органів чи знарядь. Словник української мови в 11 томах
  9. плисти — Пли́сти́, -ву́, -ве́ш гл. 1) Плыть. Ой як лебедям плисти против води важко. Мет. 108. Гиля, гиля, білі гуси, на річеньку плисти. Грин. III. 249. 2) О зернѣ; высыпаться. Вівса ми ще не пожали, а він пливе. Словник української мови Грінченка