1. Фразеологічний словник української мови

побувати

бува́ти / побува́ти у бува́льцях. 1. Багато бачити, зазнавати в житті. Левонтій Петрович тягався по світах, бував у бувальцях, служив в москалях, був військовим писарем (І. Нечуй-Левицький); Побував-таки (старий мандрівник) в бувальцях, бачив білий світ. Атож! Довелось ковтнути і солоного, і гіркого (С. Журахович); // яких. Опинятися у складних, перев. небезпечних ситуаціях. Кумові доводилося бувати у всіляких бувальцях (С. Чорнобривець). 2. Мати непривабливий вигляд, довго чи часто використовуватися; бути не новим. Вигляд у мене був непривабливий. Сірий простенький костюм, що вже й до цього бував у бувальцях, зовсім зім’явся (Ю. Збанацький).

побува́ти в ду́рнях. Опинитися у ненормальному, смішному становищі. — Не сина з нею (дівчиною) поєднать, А забандюрилось старому Самому в дурнях побувать (Т. Шевченко).

побува́ти в рука́х чиїх. 1. Бути відремонтованим. Я розгвинчував електропатрони, знімав гнізда для пробок запобіжника. В моїх руках побували м’ясорубка, знятий з дверей замок (П. Автомонов). 2. Бути побитим. Видно у добрих руках побував Грицько — весь у синцях (З усн. мови).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побувати — побува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. побувати — -аю, -аєш, док. 1》 З'їздити, сходити у багато місць, до багатьох, відвідати багато місць, багатьох. || Сходити, з'їздити кудись, відвідати кого-, що-небудь, пробувши там якийсь час. 2》 Перебувати де-небудь якийсь час. 3》 Бути (не раз) якийсь час у якому-небудь стані, становищі і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. побувати — ПОБУВА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. З'їздити, сходити у багато місць, до багатьох, відвідати багато місць, багатьох. Де то вже він не ходив у походах, у яких землях не побував (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. побувати — ВІДВІ́ДУВАТИ кого (бувати де-небудь, у когось, заходити до когось, куди-небудь, наносити візит), ПРОВІ́ДУВАТИ, НАВІ́ДУВАТИ, ПРИХО́ДИТИ до кого, БУВА́ТИ в кого, де, ХОДИ́ТИ, НАВІЩА́ТИ розм., ВІЗИТУВА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
  5. побувати — ПОБУВА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. З’їздити, сходити у багато місць, до багатьох, відвідати багато місць, багатьох. Де то вже він не ходив у походах, у яких землях не побував (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  6. побувати — Побува́ти, -ва́ю, -єш гл. Побывать. Вона в мене не полуднувала, тільки в мене та побувала. Чуб. V. 553. Словник української мови Грінченка