1. Словник синонімів української мови

побувати

ВІДВІ́ДУВАТИ кого (бувати де-небудь, у когось, заходити до когось, куди-небудь, наносити візит), ПРОВІ́ДУВАТИ, НАВІ́ДУВАТИ, ПРИХО́ДИТИ до кого, БУВА́ТИ в кого, де, ХОДИ́ТИ, НАВІЩА́ТИ розм., ВІЗИТУВА́ТИ заст.; Ї́ЗДИТИ до кого, ПРИЇЖДЖА́ТИ до кого (використовуючи транспорт); УЧАЩА́ТИ (бувати часто). — Док.: відві́дати, прові́дати, завіта́ти, наві́дати, прийти́, побува́ти, побу́ти, навісти́ти, приї́хати, уна́дитися, зана́дитися (занадто часто). У складі делегацій він (П. Тичина) відвідує Болгарію, Польщу, Англію (з посібника); Опріч дівчат, приходили провідувати Оксану й жінки, і молодиці, бо Оксану усім селом любили (Г. Квітка-Основ'яненко); Мандруючи широкими степами України, я завітав у село Олександрівку (Є. Кравченко); Він (приятель).. був хворий, і я навідувала його (Леся Українка); Досі він, здається, ще ні разу не приходив до її сина (О. Гончар); Поселившись на кілька тижнів у Львові, я часто бував у Франка (В. Самійленко); Сусід до сусіда ходив рідко, хіба що зимою (Григорій Тютюнник); — Я навіщатиму вас, коли буде змога (А. Шиян); Пані Штейнмільх їздила візитувати знайомих (Л. Яновська); Його (генерала) проводили всі гуртом. — Частіше приїжджайте до нас, — запросив Сидорчук (С. Журахович). — Пор. гостюва́ти, 1. захо́дити, наві́датися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побувати — побува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. побувати — -аю, -аєш, док. 1》 З'їздити, сходити у багато місць, до багатьох, відвідати багато місць, багатьох. || Сходити, з'їздити кудись, відвідати кого-, що-небудь, пробувши там якийсь час. 2》 Перебувати де-небудь якийсь час. 3》 Бути (не раз) якийсь час у якому-небудь стані, становищі і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. побувати — ПОБУВА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. З'їздити, сходити у багато місць, до багатьох, відвідати багато місць, багатьох. Де то вже він не ходив у походах, у яких землях не побував (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. побувати — бува́ти / побува́ти у бува́льцях. 1. Багато бачити, зазнавати в житті. Левонтій Петрович тягався по світах, бував у бувальцях, служив в москалях, був військовим писарем (І. Нечуй-Левицький); Побував-таки (старий мандрівник) в бувальцях, бачив білий світ. Фразеологічний словник української мови
  5. побувати — ПОБУВА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. З’їздити, сходити у багато місць, до багатьох, відвідати багато місць, багатьох. Де то вже він не ходив у походах, у яких землях не побував (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  6. побувати — Побува́ти, -ва́ю, -єш гл. Побывать. Вона в мене не полуднувала, тільки в мене та побувала. Чуб. V. 553. Словник української мови Грінченка