побувати
ПОБУВА́ТИ, а́ю, а́єш, док.
1. З’їздити, сходити у багато місць, до багатьох, відвідати багато місць, багатьох.
Де то вже він не ходив у походах, у яких землях не побував (Кв.-Осн., II, 1956, 138);
Вони [радянські воїни] вже побували в Болгарії та Югославії, мали на грудях червоні та золоті нашивки і трималися з певністю (Гончар, III, 1959, 342);
// Сходити, з’їздити кудись, відвідати кого-, що-небудь, пробувши там якийсь час.
Параска.. примічала, що коли Галя побуває у тітки, звідти вернеться і ясніша, і веселіша (Мирний, IV, 1955, 76);
Микола встиг уже побувати біля воріт і прибіг до Данила (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 323);
На чолі кінної команди розвідників Щорс і сам побував у селищі Злинка (Скл., Легенд. начдив, 1957, 28).
2. Перебувати де-небудь якийсь час.
В армію впросився [Гаврило Кононенко] добровольцем. Побував на фронтах (Грим., Незакінч. роман, 1962, 32);
Найбільшою мрією його тоді було побувати в кругосвітньому плаванні (Гончар, Тронка, 1963, 142).
3. Бути (не раз) якийсь час у якому-небудь стані, становищі і т. ін.
[Жінка:] Ну що ж, у кумах побував, Наївсь, напився, погуляв?! (Олесь, Вибр., 1958, 446);
Уже побував [Іван] на відробітках або в строку пастухом і в Генріха, і в Хомахи і знав їх, як облуплених (Чорн., Визвол. земля, 1950, 23).
◊ Побува́ти у бува́льцях — багато в житті побачити, зазнати.
Іон побував у бувальцях, бачив багато людей, говорив з ними (Чаб., Балкан. весна, 1960, 67);
Данко стоїть, притулившись до дверей, байдужий, спокійний, як людина, що побувала в бувальцях. Адже не вперше йому подорожувати отак (Вільде, Повнол. діти, 1960, 29);
У ду́рнях побува́ти див. ду́рень.
Значення в інших словниках
- побувати — побува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- побувати — -аю, -аєш, док. 1》 З'їздити, сходити у багато місць, до багатьох, відвідати багато місць, багатьох. || Сходити, з'їздити кудись, відвідати кого-, що-небудь, пробувши там якийсь час. 2》 Перебувати де-небудь якийсь час. 3》 Бути (не раз) якийсь час у якому-небудь стані, становищі і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- побувати — ПОБУВА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. З'їздити, сходити у багато місць, до багатьох, відвідати багато місць, багатьох. Де то вже він не ходив у походах, у яких землях не побував (Г. Словник української мови у 20 томах
- побувати — бува́ти / побува́ти у бува́льцях. 1. Багато бачити, зазнавати в житті. Левонтій Петрович тягався по світах, бував у бувальцях, служив в москалях, був військовим писарем (І. Нечуй-Левицький); Побував-таки (старий мандрівник) в бувальцях, бачив білий світ. Фразеологічний словник української мови
- побувати — ВІДВІ́ДУВАТИ кого (бувати де-небудь, у когось, заходити до когось, куди-небудь, наносити візит), ПРОВІ́ДУВАТИ, НАВІ́ДУВАТИ, ПРИХО́ДИТИ до кого, БУВА́ТИ в кого, де, ХОДИ́ТИ, НАВІЩА́ТИ розм., ВІЗИТУВА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
- побувати — Побува́ти, -ва́ю, -єш гл. Побывать. Вона в мене не полуднувала, тільки в мене та побувала. Чуб. V. 553. Словник української мови Грінченка