полоснути

полосну́ти по́глядом кого. Пронизливо подивитися на кого-, що-небудь. Дівчина кинулася, полоснула непроханого свідка гнівним гострим поглядом заплаканих очей (В. Козаченко).

як (мов, на́че і т. ін.) ноже́м по се́рцю полосну́ти. Глибоко вразити кого-небудь, завдати болю, страждання і т. ін. Мов ножем по серцю полоснули (Сеспеля) оті слова… Поховали чужі люди В чужій домовині… (Ю. Збанацький); Наче ножем по серцю полоснув батька божевільний крик його дитини (С. Воскрекасенко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полоснути — -ну, -неш, док., розм. 1》 перех. Сильно вдарити чим-небудь гострим, залишаючи довгу рану або розрізаючи на дві частини; різонути. 2》 перех. Сильно вдарити чим-небудь тонким, дошкульним, залишаючи довгий слід. || перен. Сильно вразити кого-небудь чимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полоснути — полосну́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  3. полоснути — ПОЛОСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. 1. кого. Сильно вдарити чим-небудь гострим, залишаючи довгу рану або розрізаючи на дві частини; різонути. Закривавленим ножем полоснув Марусяк ремінь. Заблищали в дірі золоті монети, посипалися... (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. полоснути — БЛИ́СНУТИ (дати блиск, виділитися блиском), МИГНУ́ТИ, СПАЛАХНУ́ТИ підсил., ВИ́БЛИСНУТИ підсил., БЛИСКОНУ́ТИ підсил. розм., ПАЛАХНУ́ТИ підсил. розм.; ЗБЛИ́СНУТИ (слабко); ПРОБЛИ́СНУТИ (слабко крізь яку-небудь перешкоду); КРЕСНУ́ТИ (КРЕСОНУ́ТИ) підсил. Словник синонімів української мови
  5. полоснути — ПОЛОСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. 1. перех. Сильно вдарити чим-небудь гострим, залишаючи довгу рану або розрізаючи на дві частини; різонути. Закривавленим ножем полоснув Марусяк ремінь. Заблищали в дірі золоті монети, посипалися… (Хотк. Словник української мови в 11 томах