полоснути

полосну́ти

у, -неш, док., розм.

1》 перех. Сильно вдарити чим-небудь гострим, залишаючи довгу рану або розрізаючи на дві частини; різонути.

2》 перех. Сильно вдарити чим-небудь тонким, дошкульним, залишаючи довгий слід.

|| перен. Сильно вразити кого-небудь чимсь.

3》 перех. і неперех. Вистрілити з автомата, кулемета і т. ін., дати автоматну, кулеметну і т. ін. чергу.

|| безос.

4》 неперех., перен. З силою, різко посипати; сипонути.

|| З силою, різко посипатися; сипонутися.

5》 неперех., перен. Блиснути смугою, промайнути (про світло). Полоснути поглядом.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полоснути — полосну́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. полоснути — ПОЛОСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. 1. кого. Сильно вдарити чим-небудь гострим, залишаючи довгу рану або розрізаючи на дві частини; різонути. Закривавленим ножем полоснув Марусяк ремінь. Заблищали в дірі золоті монети, посипалися... (Г. Словник української мови у 20 томах
  3. полоснути — полосну́ти по́глядом кого. Пронизливо подивитися на кого-, що-небудь. Дівчина кинулася, полоснула непроханого свідка гнівним гострим поглядом заплаканих очей (В. Козаченко). як (мов, на́че і т. ін.) ноже́м по се́рцю полосну́ти. Фразеологічний словник української мови
  4. полоснути — БЛИ́СНУТИ (дати блиск, виділитися блиском), МИГНУ́ТИ, СПАЛАХНУ́ТИ підсил., ВИ́БЛИСНУТИ підсил., БЛИСКОНУ́ТИ підсил. розм., ПАЛАХНУ́ТИ підсил. розм.; ЗБЛИ́СНУТИ (слабко); ПРОБЛИ́СНУТИ (слабко крізь яку-небудь перешкоду); КРЕСНУ́ТИ (КРЕСОНУ́ТИ) підсил. Словник синонімів української мови
  5. полоснути — ПОЛОСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. 1. перех. Сильно вдарити чим-небудь гострим, залишаючи довгу рану або розрізаючи на дві частини; різонути. Закривавленим ножем полоснув Марусяк ремінь. Заблищали в дірі золоті монети, посипалися… (Хотк. Словник української мови в 11 томах