полоснути

ПОЛОСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм.

1. кого. Сильно вдарити чим-небудь гострим, залишаючи довгу рану або розрізаючи на дві частини; різонути.

Закривавленим ножем полоснув Марусяк ремінь. Заблищали в дірі золоті монети, посипалися... (Г. Хоткевич);

Юля вихопила із сумочки щось блискуче і гостре і полоснула його по горлу (Григорій Тютюнник);

* Образно. Десь тужно заридала мати: тоскний зойк .. кожного по серцю полоснув гострим болем (П. Кочура).

2. кого. Сильно вдарити чим-небудь тонким, дошкульним, залишаючи довгий слід.

– Грай! – повторив Мічугін і полоснув нагайкою по руках Гандзюка (Г. Косинка);

– А цей, другий, документ дає тобі право жебрати по всій волості .. І ніхто не зачепить тебе, ніхто нагайкою не полосне по спині (М. Стельмах);

// перен. Сильно вразити кого-небудь чимсь.

Слова ці полоснули Юрка ніби батогом (В. Козаченко).

3. кого, що, без прям. дод. Вистрілити з автомата, кулемета і т. ін., дати автоматну, кулеметну і т. ін. чергу.

Коли Микола полоснув по танках з кулемета, автомашини з піхотою відразу зупинились (Ю. Збанацький);

Фашисти почали тікати з гори назад, у село, а тут їх і полоснули з автоматів матроси (В. Кучер);

// безос.

Бережись, Тарасе мій коханий! Нахиляйтесь нижче, козаки! Це ж по вас ударило з гармати, полоснуло гулом і огнем... (В. Сосюра).

4. без прям. дод., перен. З силою, різко поси́пати; сипонути.

Зачерпнули ми з кишень повні жмені пашниці і .. полоснули по столу так, що гості аж голови потягли в плечі (І. Рябокляч);

// З силою, різко поси́патися; сипонутися.

Кулі полоснули по шибках (П. Загребельний).

5. без прям. дод., перен. Блиснути смугою, промайнути (про світло).

Сніп яскравого блакитного проміння полоснув по степовій дорозі (О. Донченко);

Здалеку чувся гуркіт машин .. Світло від фар полоснуло по ярузі і згасло (Григорій Тютюнник).

◇ (1) На́че (мов, як і т. ін.) ноже́м полосну́ти по се́рцю кого – сильно вразити кого-небудь, завдати болю, страждання і т. ін. комусь.

Наче ножем по серцю полоснув батька божевільний крик його дитини (С. Воскрекасенко);

Мов ножем по серцю полоснули [Сеспеля] оті слова... Поховали чужі люди В чужій домовині... (Ю. Збанацький);

(2) Полосну́ти по́глядом кого – пронизливо подивитися на кого-, що-небудь.

Дівчина кинулася, полоснула непроханого свідка гнівним гострим поглядом заплаканих очей (В. Козаченко);

(3) Як (мов, на́че і т. ін.) ноже́м по се́рцю полосну́ти – глибоко вразити кого-небудь, завдати болю, страждання і т. ін.

Мов ножем по серцю полоснули [Сеспеля] оті слова... Поховали чужі люди В чужій домовині... (Ю. Збанацький);

Наче ножем по серцю полоснув батька божевільний крик його дитини (С. Воскрекасенко).