поплескати

плеска́ти (патя́кати, плести́) язико́м (язика́ми). 1. Багато говорити про щось неістотне, пусте; базікати, теревенити. — Перестаньте плескати язиком! Мужчина називається! — з презирством кинула Оксана (П. Автомонов); — Перестань! — прикрикнув на Даню Льошка.— Треба працювати, а не язиком патякати (Ю. Мокрієв); Його підтримали й інші. Нема чого, мовляв, даремно плести язиком (Ю. Збанацький). поплеска́ти язико́м (певний час). Вона подумала, що син поплеще язиком про поле та насіння і замовкне, як було досі (С. Чорнобривець). 2. Говорити, поширювати плітки, вигадувати таке, чого немає і не було. Подумала (Зоя), що в містечку завтра про неї плескатимуть язиками бознащо, але це враз і забулося (А. Хорунжий); — Верзеш ти щось, хлопче. Де ти був, що бачив — нас то не стосується: наше діло теляче .. Його (Михайла Івановича) підтримали й інші. Нема чого, мовляв, даремно плести язиком (Ю. Збанацький). поплеска́ти язика́ми (певний час). Тижнів два тому Віктор і Люда повернулися з відпустки і минулої неділі справили своє весілля. В селищі з цього приводу трохи поплескали язиками і замовкли (Є. Журахович).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поплескати — поплеска́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поплескати — -ещу, -ещеш, док. 1》 перех. і неперех. Злегка ударити рукою кілька разів по чому-небудь. Поплескати в долоні. 2》 неперех., розм. Займатися пересудами якийсь час. Поплескати язиком. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поплескати — ПОПЛЕСКА́ТИ, ещу́, е́щеш, док. 1. кого, що і без прям. дод. Злегка ударити рукою кілька разів долоні другої або по чому-небудь. [Бентлі:] Я вас ненавиджу, майоре! [Петерсон:] .. А хіба це має якесь значення в нашій службі? Ви непоправний фантаст, Бентлі!... Словник української мови у 20 томах
  4. поплескати — Поплеска́ти, -лещу́, -ле́щеш, -щуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. поплескати — ПОПЛЕСКА́ТИ, ещу́, е́щеш, док. 1. перех. і неперех. Злегка ударити рукою кілька разів по чому-небудь. [Бентлі:] Я вас ненавиджу, майоре! [Петерсон:] ..А хіба це має якесь значення в нашій службі? Ви непоправний фантаст, Бентлі!... Словник української мови в 11 томах
  6. поплескати — Поплескати, -плещу, -щеш гл. 1) Плескать нѣкоторое время. 2) Похлопать, поаплодировать. З) Поболтать нѣкоторое время. 4) У кузнецовъ: поклепать нѣкоторое время. Словник української мови Грінченка